34. Бентежний ранок

     - Доброго ранку.  - дівчина ліниво потягнулася і футболка що була на ній трішки задерлася. Ділан не міг цього не помітити,  але зробив вигляд, що він щось читає.
      " Дідько! Вона що? Знущається?"
     - Ми виїжджаємо через півгодини,  а ти ще досі не одягнена. 
     - Я одягаюся, як солдат... а де той величезний стіл? - на обличчі Меделін виднілося здивування, а зігнуті брови вимагали пояснення. 
      Ділан сидів за столом, який був меншим в три рази за того гіганта, за яким була змушена сидіти дівчина.
     - Його забрали. - чоловік поюзав на стільчику,  але не припинив вдавати зайнятість. Він побоявся поглянути в очі дівчини, адже міг видати своє захоплення нею. Він боявся, що не зможе відвести погляду від її сонного стану.
      - Боже, це так апетитно виглядає.  - дівчина взялася намащувати хрусткий тост вершковим маслом. Її не цікавив стіл, а тим паче де він дівся. Вона була надто голодною, щоб перейматися таким дріб'язком. 
     - Що тобі снилося вночі?
     - Я не впевнена, що ти готовий почути те, що я скажу... - на лиці дівчини зявився легкий розовий слід. - Я їла морозиво. 
      - Від морозива таких звуків не буває.
      - А ти знаєшся на звуках? Дивився,  я можу їсти цю пасту і отримувати задоволення... і таке, яке, іноді,  чоловік не в силі подарувати. - Меделін звабливо змішала пасту з соусом і з великим захватом положила порцію, наколену на виделці, в рот. Її язик смачно пройшовся по губам, злизуючи залишок соусу. 
      Для більшої переконливості, дівчина закрила очі і видавила звук, що йшов зсередини. Він приторним щемом пройшовся по тілу Ділана. Щось подібне йому чулося, коли він мав змогу довести жінку, з якою мав близкість, до найвищого рівня насолоди.
        Всі рецептори чоловіка вмить загострилися і бажали одного - довести дівчині навпроти, що він не має конкуренції в лиці звичайної їжи. 
        Від напруження, Ділан послабив краватку, яка врізалася в розбухші м'язи шиї. Його тілом пройшлася тепла хвиля, від чого його кинуло в піт. Але не відводив своїх очей від дівчини, що всім своїм станом показувала задоволення. 
         - Я ж говорила, що для мене чоловік не єдине джерело насолоди... 
         - І все-таки... Я хочу почути, що тобі снилося. - приторним голосом, чоловік ледве видавив з себе хоч якісь слова.
         - Ти впевнений?
         - Меделін!
         - Добре... Мені наснився сон, в якому якийсь чоловік торкався мене. Його м'язисті руки, вміло торкалися мого тіла, доводячи його до тягучих потуг... Його дотики з кожною хвилиною ставали рясними і коли я чекала феєричного завершення,  він впустив в хід свої пухкі губи... Мої груди, ще ніхто так не пестив. Цей настирливий язик знав, що робив... І ось, коли все мало скінчитися,  мене хтось покликав...
       - То я зіпсував твій секс у ві сні?
       - Напривеликий жаль... Міг би прийти пізніше,  або взагалі не приходити. Може, я змогла б розгледіти його обличчя. Зіпсував всю малину. 
       - Це всього лише сон.
       - Хто знає. Сни бувають віщими. 
       - Збери сьогодні потрібні речі. Я заберу тебе з роботи. Потім, заїдемо до тебе і заберемо все необхідне для тебе... І да, мало не забув. Відпросися на завтра з роботи. Нас розпишуть зранку, в будинку батьків.
         - Ти говорив, що я можу працювати!
         - Я ж не говорю, щоб ти звільнилася. Просто, візьми відгул. 
         - Мене не відпустять. 
         - Що за маячня?! Скажи, що виходиш заміж. 
         - Тимпаче! Моя директорка не воліє мати в штаті одружених пар. Навіть, якщо в тебе зароджуються романтичні стосунки - або звільняйся, або розходся. 
         - І який результат?
         - По-різному буває. 
         - Хочеш, я тебе відпрошу?
         - Чому ми це не можемо зробити після роботи?
         - Ми повинні показувати щасливу подружню пару. А не парочку захеканих жеребців, після важкої роботи. 
         - Зачекав би вихідних. Чому так поспішати. 
          - Працівники РАЦСу не працюють на вихідних. 
          - З твоїми зв'язками, міг би щось вигадати. 
          - Ти ж не любиш, коли своїм становищем користуються. 
          - І чому зараз, ти вирішив стати зразковим? 
          - З чогось же потрібно починати. 
          - І ти вирішив мене роздратувати?
          - Ти сама дратуєшся, тільки не зрозуміло чому.
          - Бо ти вмішуєшся в мою роботу!
          - Просити відгул - не злочин. 
          - Я і так багато пропустила. Глорія мене не відпустить. 
          - Тоді, я поговорю з нею сам.
          - Цього не буде! Хочеш, що пішли плітки? Вони і так вже думають, що я з тобою переспала, взамін на відмову від поганого відгуку. 
          - Тим більше. Нехай говорять. 
          - Але ж це не правда!
          - Давай зробимо це правдою.  - Ділан почав повільно розцібати ґудзик на своїй сорочці,  пильно вдивляючись в очі Меделін. Звісно, чоловік не планував переходити до дій, але він мав надію, що дівчина перестане тримати оборону. 
        - Що-що ти робиш?
        - Роздягаюсь. Давай зробимо це... щоб ти не відчувала несправедливість. 
        - Я не спатиму з кимось, заради кар'єри... нехай говорять. 
        - Чудово.  - чоловік вмить припинив маніпуляції з одягом. Він назад повісив краватку на шию і подарував дівчині легку посмішку. Її сором'язлива реакція розсмішила чоловіка, адже вона не була такою несміливою вчора вночі. 
         - Я спробую відпроситися... але, якщо мене не відпустять  - тобі потрібно буде перенести заручини. 
          - Зроби все, щоб тебе відпустили. А інакше,  я сам приїду до тебе і відпрошу з роботи.