22. Зимова пригода по дорозі додому

          Дорога до будинку Меделін була довгою. Рясний сніг перешкоджав як міг.
       Дівчина захоплено вдивлялася на площадки, заповнені галасливими дітьми і їй захотілося до них.
      Вдивляючись в обличчя чоловіка, дівчина зрозуміла, що її прохання може здатися йому безглуздим і тому вона вигадувала план, щоб той зупинився. 
          - Ділане, зупинись... мені погано.  
          - Що? Тримай все в собі... тільки не в салон.  - чоловік швидко припаркував авто і вибіг вмить за Меделін. Він ще ніколи не мав справ з дівчатами, яких нудило в його компанії і тому рознервувався, бо не хотів, щоб на ранок Меделін було незручно за це. 
     Як тільки він хотів наблизитись до неї, в його груди прилетіло щось важке і болюче.
         - Підловила. - дзвінкий сміх дівчини викрив її справжні наміри.
         - Що? Ти мене обдурила?
         - Трішки.  Ну а що мені лишалося робити? Ти б не став посеред дороги, якби я попросила. Потрібно було трішки злукавити... І в мене вийшло! Ти ведешся як дитя! 
          - Ти ненормальна.
          - Ну й нехай! Тобі зі мною дітей не народжувати! Давай пограємо в сніжки! Дивись який сніг! Це просто казка! - дівчина відійшла від нього на добротну відстань і вже майструвала чергову кульку. 
      Ділан стояв як вкопаний, намагаючись не показати, що її слова про дітей, взагалі, його не торкнулись. Вони ж смачно пройшлися по його серцю, залишивши там шрам.
          - Ти як мала дитина. Я посиджу в машині, а ти повеселись. 
         - Ти що образився? - чергова кулька лишила на тілі чоловіка пекучий слід. -  Я хочу пограти в сніжки!
         - Тобі не поздоровиться,  якщо ще раз кинеш в мене цей сніг.
         - Припини! Це ж весело! Невже в дитинстві ти в таке не грав?
         - Годі... Меделін! - раз за разом в нього летіли сніжні кулі. Меделін мало, що чула що говорив Ділан. Вино в крові зробило свою роботу і вона забулася.
          - Ну, все! Чекай відповіді.  - терпець чоловіка теж увірвався і він приєднався до дівочого безглуздя. Її щасливий сміх зваблював його і він теж забувся. Зараз, він не був чоловіком, якому було під сорок і який керує міліардами. Зараз, він був тим, яким хотіла бачити його пара і він  був на вершині блаженства. 
      - В дитинстві,  ми часто так бавились з братами. До нас приєднувались батьки і нам було не важливо хто що скаже. Ми були щасливими... Для щастя немає правильного віку. - Ділан і Меделін лежали на снігу, роблячи снігових янголів. 
     Обоє були без сил. Втома обважніла їхні тіла так, що вони не могли ними володіти.
      За цілий день, чоловік відчув полегшення та втратив відчуття контролю за всім, що його оточувало. Він забувся за проблеми, які виникли через Меделін. Зараз, він отримував задоволення від гри в сніжки і здавалось, це було кращим рішенням за останні декілька років. 
       - Ти сумуєш за дитинством? - чоловік перевернувся на бік, щоб краще бачити дівоче обличчя. 
     Вона говорила закритими очима і він милувався нею без жодних страхів, що вона його викриє. 
        - Не те, щоб сумую... просто не вистачає якогось шкодницва, авантюризму. Доросле життя не таке вже безхмарне.
        - Думаю, кожен період нашого життя важливий. Проходячи якийсь етап, ми піднімаємось вище. Кожен проміжок нашого життя має плюси і мінуси.
       - І що тепер? Якщо мені, майже, тридцять, то мені має бути соромно грати в сніжки? 
       - Ні, просто думаю, що в такому віці можна знайти альтернативу. 
        - Наприклад? - дівчина розплющила очі і теж повернулася до чоловіка обличчям.
        - Ну незнаю, кожному своє...
        - Яка твоя альтернатива? Що ти робиш таке, від чого відчуваєш таку ж насолоду, як зараз... І не говори, що не відчуваєш. В мене відчуття, ніби я відчула декілька оргазмів одночасно. 
         - Жартуєш? Як можна отримати оргазм від гри в сніжки? - Ділан, справді, відчував приємну втому. Але показувати, що дівчина має рацію - він нехотів. Тим паче, мова зайшла про оргазми і йому не сподобалось, що вона може отримувати насолоду від таких дрібриць. Десь, глибоко в душі, він відчув конкуренцію та легкий присмак ревнощів. 
         - А що? В твоїй голові, жінка отримує оргазм тільки тоді коли займається сексом?
         - До цього моменту, я так і думав. 
         - Облиш! А якже тоді порівнювати? Як відчути, що нам може принести найвище задоволення? Як нам зрозуміти, що це саме те, що нам потрібно? 
         - Хочеш  сказати,  що чоловік конкурує не тільки чоловіками, а ще й з тим, що жінці може принести насолоду? 
        - Звісно!.. В мене так точно!
        - Цікаво...
        - Чому ти смієшся?
        - Ти, справді, дуже дивакувата дівчина. 
        - Чому? Бо не співпадаю з твоїми баченнями?
        - Поїхали додому. - Ділан простягнув руку, щоб допомогти Меделін підвестися на ноги. 
      Дівчина без вагань вхопилася за руку і вмить її очі були на рівні чоловічих губ. На які вона дивилася, як на улюблений десерт.
        - Знаєш, а ти не такий вже западліст. - дівчина дивилася на Ділана котячими очима і чітким бажанням поцілувати його.
       Чоловік, як міг тримав дистанцію, адже знав, що одного поцілунку йому буде мало. Він не хотів співзалежити від Меделін. Якщо вони воз'єднаються рідинами, вона буде єдиною жінкою, яка зможе вгамувати його спрагу. А вона не вселяла довіри.
         - Я бачу, ти наполеглива. 
         - А що? 
         - Ніщо... їдемо, я тебе завезу додому.