- Меделін? Меделін!
Дівчина жила в своїх фантазіях, допоки її не потривожив дзвінкий жіночий голос.
Вона зупинилася на підтягнутому чоловічому торсі, що при пригніченому світлі здавався ласим куском смаколика... а потім. А потім її знову покликали.
- Меделін!
- О, Боже! Що? - дівчина роздратувалася від непроханого вторгнення в її думки. Вона бажала довершити нічну картину і відповісти собі на питання, чому вона так збуджується в присутності Ділана, а він - ні. Невже він її не хоче, бо вона проста людина.
- Ти не проти, якщо ми сядемо. - Меделін оглянула всю столову. Вона була напівпорожньою і тому прохання колег її здивувало. Дівчина відчувала в ньому певний підступ.
Щоб ще більше не дати чуткам про неї розмножуватись, вона кивнула головою і ті, як малі діти повсідалися біля неї.
Їхні погляди щось вичікували, адже їх шиї витягнулись в сторону Меделін і мовчки застили в повітрі.
- Що?
- Нууу... ходять чутки, ніби між тобою і Діланом Мелтоном щось було.
- Говорять, він справжній спокусник і знавець в цих справах... ну, ти розумієш про що ми.
- Правда-правда! Я якось підслухала одну жінку на корпоративі і вона так натхненно розповідала про ніч з ним. В її словах було стільки сороміцьких речей, що я прям збудилася від її розповіді, ніби прочитала еротичний роман вісімнадцять плюс. Очевидно, йому подобається в ліжку домінувати.
- Ще б пак! Подейкують, він напівлюдина. Перевертень. Тому, я вірю цим чуткам. Я дещо чула про них. І якщо ти хочеш бути добре виснаженою і забути про інтимні іграшки на рік, тобі варто зайнятися коханням з перевертнем.
- Не забувай, що цей чоловік - генеральний директор "Мелтонс корпорейшн". Він ходячий мішок з грошима. Успішний бізнесмен. Гроза. Торнадо. Машина-поглинач фірм, що перейшли йому дорогу або просто для нього несподобались... Цей чоловік любить все контролити. І не дивно, що з жінками він веде себе так. А вони тільки раді цьому.
- Точно-точно... тим такі альфа-самці й привабливі. Нас завжди тягне на поганців, адже вони як інопланетяни в людському світі. Поганці зухвалі, сміливі, готові на дії, на які звичайні чоловіки ненаважуються. Вони вільні, завжди мають свою думку...
Думки жінок одна поперд одної вискакували з вуст і не давали Меделін вставити жодного слова. Їй лишалося лише слухати.
Місцями, її проймала злість на колег, що повірили байкам про неї. А іноді, її мозок насичувався справжніми жіночими ревнощами. Вона не хотіла уявляти якусь жінку, що зітхала під громіздким тілом Ділана. Її проймала до кісток несправедливість - якщо він такий звабник, то чому він не хоче її.
Всякий раз, коли щось створює спеціальну атмосферу, він знаходить вихід, щоб близкості не відбулося. Навіть, сьогодні вночі він просто залишив дівчину ні з чим.
Наказав показати йому, як вона сама собі робить приємність і коли її тіло взялося спазмами, він просто пішов.
Меделін чітко бачила, як він прискіпливо слідкував за кожним її рухом. Як його очі світилися жовтобагряними вогниками, коли її пальці блукали по її грудях, повільно спускаючись донизу.
Ділан змусив її зробити це прямо перед ним і вона не відчувала сорому, адже думала, що так він наважиться до неї доторкнутись і цей процес продовжиться більш природньо. Але дива не сталося. Він її залишив наодинці. А на ранок, зробив вигляд, ніби нічого не трапилося.
- Меделін, ти підозріло поникша. Нічого не говориш.
- Просто, не розумію, що ви хочете почути?
- Ну, як це що? - колеги переглянулися між собою і продовжили викачувати з Меделін, бодай-якусь інформацію.
- Не буть такою сором'язливою. Не вдавай з себе недоторку. Нам майже по тридцять. Мати одноразовий секс - сьогодні не соромно. Ніхто тебе не осудить.
- Я й не боюся осуду. Просто, мені нічого добавити. Все, що ви сказали, все правда.
- Тто-то це правда? Ти переспала з ним, щоб він не написав поганий відгук?
- Це не зовсім так, але... мені нічого добавити.
- Я знала, що він тебе так просто не залишить. Всі бачили феєрію іскор, що летіли від вас на тому корпоративі... А як він тебе притягнув до себе. В мене, аж тіло покрилося сирітками. Відразу видно, що цей чоловік не любить відмов.
- Це так збуджує. Я ніби перебуваю в романі якогось бестселера. Завжди хотілося відчути на собі чоловіче домінування. - одна колега була молодшою від інших жінок і тому так романтизувала нездорову чоловічу велич, але її ніхто не переконував у зворотньому, адже вона сама повинна зрозуміти, що їй більш пасувало. Жінки лише посміхалися на її дитячі мрії.
- Ну і як воно?
- Що саме?
- Ну, це правда, що він любить домінувати?
- А що? Хочеш спробувати?
- А хто б цього не хотів.
- Тоді, чекай коли він замовить ще одну організацію свята. Зроби помилку і чекай, коли він тебе випробує. І це може бути не тільки секс... - Меделін набридло слухати одні зітхання над чоловіком, який, навіть, на дюйм не був схожим на того, про якого говорили її колеги. Може, він в бізнесі мав певні успіхи, але на любовному фронті - був зовсім не таким вже звабником. Місцями, він був схожим на розумово-відсталого, що втрачав свідомість, як тільки бачив оголене жіноче тіло. - Боже, дівчата про що ви думаєте. Я, ледь, не втратила роботу через нього!
- Проте, який бонус отримала і робоче місце зберегла. Нічого душею кривити.
- Правда-правда! Не зазнавайся! Раз випала нагода переспати з найжаданішим чоловіком серед дівчат, не дивись на нас як на безхатьків.
- Ви надто зачаровані чоловіком, про якого знаєте лише з пліток.
- Ти ж сама сказала, що все що про нього ходить - чиста правда! То чому ти зараз гніваєшся? Чи ти... закохалася? І тому тобі не подобається, коли про нього говорять інші жінки.
- Ні!
- Тоді не жаднічай. Дай хоть помріяти!
- Ай! Чорт з вами! Робіть що хочете! Я піду.
Дівчата ще довго дивилися в слід Меделін і не могли зрозуміти, яка її вжалила муха. Адже, вона ніколи не показувала нервовість перед своїми колегами. Завжди була усміхненою і ніколи не проявляла свою запальничість. А, зараз, її ніби підмінили.