20. Наслідки дівочих слів

       - Нетрадиційна орієнтація?! Гей?! Що в біса робиться?! Білі, ти це можеш пояснити?! Про що вони пишуть? Ще недавно, ці чорнороті писали, що я бабій! 
         - Ти ж сам знаєш їх специфіку роботи. Для них дай тільки привід, висмокчуть з пальця все, що можна і не можна. - Білі не встигав ловити журнали,  які один за одним летіли геть зі столу розлюченого Ділана. Він кидався ними, як списами. Кожен заголовок вражав в його мізках по одному нерву.
      Безглузді закиди в його сторону, як саранча налетіли на нього звідусіль і він не знав, як від них буде відбиватися. 
      Кожна стаття містила провокаційний текст, що зачіпала його чоловіче начало. Він не був проти меншинств, але не волів бути в їх числі і не був, адже його мозок до кісток хотів жінок.  
          - Ну нічого. Я їх всіх засуджу! Нагну їх так, що до кінця своїх днів будуть знати мою орієнтацію.  
    - Ми вже написали позов. Я спілкувався з генеральними директорами цих видавництв, все повинно стихнути до вечора. - Білі з обережністю говорив кожне слово, адже знав на що здатен молодий вовк. 
        - Вони якісь нерозумні чи що? А якщо хтось скаже, що я вбивця? Вони й про це напишуть?
        - Для них Меделін не "хтось". Для них вона твоя дівчина. 
         - Ось бачиш! Що я тобі говорив? З цими жінками лише одна морока!
         - Але ж, в неї своя війна теж. Їй теж несолодко і це все через тебе. 
         - Не захищай її. Навіть, не намагайся. 
       Він зашарівся від однієї згадки про Меделін. Ця жінка змогла поставити його на лопатки, не докладаючи зайвих сил. А він думав, що це він на коні і ось-ось вона капітулює. 
      Подумки, він креслив план, як довести їй зворотнє. Щоб дівчина знала, хто насправді йому довподоби. Він був готовим зірватися з місця, щоб знайти її і доводити свою природу до тих пір, поки вона сама не визнає своєї помилки. 
      Ділан був ладен розірвати її на шматки через її недалекоглядність, адже як вона могла таке сказати, коли він чітко сказав, що вона його пара. 
         - А що ти думав, коли писав для її директорки? Хочеш шантажем змусити вийти за тебе? Щоб ти відчував, коли всі твої надбання хоче відібрати незнайомий чоловік? Ти стільки років працював, багато чим жертвував, погіршив своє здоров'я і тут з'вляється якась людина і говорить, що забере в тебе все, якщо ти не зробиш щось таке, що суперечить твоїм приципам... Дівчина налякана і вона в розпачі. Її робота, це все що в неї є. - Ділана дивувала стійка позиція Білі, адже той повинен бути на його стороні, але зараз, він захищав Меделін. 
          - І що? Нехай, думає що говорить. Її майбутній чоловік - відома людина.
          - Я думаю, вона сама не знала що говорить. Її обступили зі всіх сторін. Певна річ, вона розгубилася і це все змішалося з її гнівом до тебе... Вона бореться з тобою як вміє і як може. 
           - Мені потрібно з нею поговорити. Я поїду до неї... - їх розмову перебив стукіт в двері. Ділан знав цей стукіт і тому, без роздумів запросив ввійти.
           - Заходь! Що? - дівчина увійшла в кабінет боязливою ходою. 
           - Акції компанії знизились. Деякі партнери відмовляються з нами співпрацювати і просять компенсацію... Кожної хвилини ми втрачаємо гроші... колосальні гроші. Що нам робити? - її голос був співзвучним з її тілом. Дівчина говорила запинаючись. А її очі дивилися на підлогу і боялися підвести погляд на чоловіка, що ось-ось, вибухне.
          - От, зараза! Ніби вони не знають, що таке чорна преса... Добре,  я поговорю з кожним сам. - бажання поїхати до Меделін вмить відпало. Ділан намагався врятувати свій бізнес. 
      Він до темноти залишався в офісі, поки не домовився з своїми парнерами, намагаючись переконати їх в тому, що всі новини - це лише плітки. 
      Частину з них, він зміг переконати, а частина - стояла на своєму, мовляв диму без вогню не буває. Від чого, Ділан був змушений погодитись на їхні умови і повинен був виплатити компенсацію.