11. Новина, що оживила світ

        Наступного ранку, у всіх на вустах був Ділан Мелтон. Молодий мільярдер був темою дня і місто ніби ожило.
        Газетні магазини рясніли від журналів та свіжих газет, на перших шпальтах яких виднілася струнка тендітна дівчина в руках статного чоловіка.  
      Біле плаття незнайомки підбурювало увагу покупців та змушувало їх купувати ці журнали один за одним. 
    Для простих смертних це було подібне манні небесній, адже вони доволі давно не чули про іхнього жаданого ідола.
     Молоді жінки жалісливо всхлипували. Дехто видавав радісні звуки, а дехто - таємно ненавидів жінку на світлині, адже вона позбавила їх мрій та можливості фантазувати про спільне майбутнє з Діланом Мелтоном.
     Харизматичний чоловік був в мріях кожної десятої дівчини. І кожна уявляла себе поруч з ним, адже його врода та атлетичне тіло змушувало їх грішити у вигаданих історіях, сновидіннях чи пристрасних фантазіях. 
       Про Ділана Мелтона мріяли навіть ті, хто був у відносинах чи мав сім'ю.
     І якщо жінки від Ділана божеволіли, то чоловіки в свою чергу відверто його ненавиділи... 
    Допиваючи несмачний протеїновий коктейль, перевертень починав третій забіг на біговій доріжці.
      В його тілі бушувала зайва енергія, якої потрібно було негайно позбутись, адже вона спонукала до несвідомих дій. 
       Йому знову хотілося побачити свою істинну пару. І хоч вона була простою жінкою, його друга сутність воліла з нею з'єднатися, зробити своєю та поставити свою мітку.

      - Дідько! 

    Думки про дівчину змусили тіло перевертня загорітися. Його плоть моментально відгукнулася на позиви та бажання, що снувалися у вовчій голові.

       - Схоже, в мене не має вибору... - перевертень посилив швидкість, але й це йому не допомагало.

     Незнайомка досі стояла перед його очима та підступно сміялася йому в обличчя.
      Він не міг змиритися з тим, що дівчина не піддалася на його провокацію. До такого він точно не був готовим. Тим більше його відкинули, як огидного жука. І це зробив не хтось там з його кола, а проста жінка.
       Важкість душі додавало й те, що ця незнайомка була його істинною парою. 
     Останнє остаточно вивело чоловіка з себе, адже це означало, що те майбутнє, яке він собі запланував - луснуло як мильна бульбашка. 
     І попри те, що дівчина йому приглянулася, він не міг змиритися, що вона не була однією з них.  

      - Таємна незнайомка? Дурний заголовок для такої сенсації. Могли б вигадати щось краще. В них, що? Журналісти перевелися? Невже, я заслуговую такого розголосу? - перевертень грайливо сердився та набирав швидкий темп бігу. 

      Втикнувши у вуха навушники, він слухав телеведучу, що так експресивно розповідала про його успішне життя та появу на горизонті дівчини, ім'я якої нікому не було відоме.        

      - Боже, ніби в місті немає інших проблем. І чого вони крутяться біля мене як ті бджоли біля квітника? Три місяці полетіло коту під хвіст. 

     Його монолог перервав дзвінок телефону.
     Раптом чоловік загарячився і через злість зіскочив з бігової доріжки.
     Намацавши на стільці рушник, Ділан незграбно витер піт з лиця та хутко пройшовся по густому волоссю, яке лізло йому в очі.  

       - Слухаю. Говори.  

       - Ти бачив новини? - голос Білі був встривоженим. 

       - Звісно. Про мене говорять всі кому не лінь. – від відчуття довгої розмови, Ділан сів на диван та відкинувся на його спинку. 

       - Що накажеш робити? 

       - Хай все йде так як йде. Нічого підчищати не потрібно. Знайди мені про цю дівчину всю інформацію... Все, до дрібниць. – пронизливий погляд дивився кудись на сіру стіну, що була перед його очима.
       
     Його обличчям промайнула уїдлива посмішка. 

       - Що ти задумав? 

       - Одружуся на ній. 

       - Пам'ятається, ще вчора ти був проти цього. Невже, таки тебе дожали? 

       - Від долі не втечеш. – перевертень замешкався, але набувши серйозності, мовчки вичікував порад від свого наставника. 

       - Якщо серйозно... не гарячкуй. Ти ж знаєш цих журналістів. Тим паче, я не бачу проблеми в тому, що написали. Ти відома людина, так що тепер? Тобі не можна спілкуватися з жінками? Ніхто не знає її імені. Вона може бути тобі хто завгодно - від простого менеджера до партнера... 

       - Вона моя істина пара.  

       Ділан перервав Білі напівслові, адже в своїй голові він давно вже сам вирішив. 
      Дівчина була його парою і тому, тут нічого було боятися. Сама доля вручила в його руки шанс отримати такий жаданий контракт.
       Він зміг подивитись на свій відчай під іншим кутом. 

       - Це не вдалий жарт... якщо ти звісно жартуєш.  

       - Якщо хтось і жартує, то це точно не я.  

       - Невже твоєю істинною є проста дівчина? 

       - Угу... Всесвіт вирішив пожартувати зі мною. 

       Ділан знав, що ця новина трішки втішила його помічника, адже він завжди намагався втихомирити високий норов свого вихованця і він робив це з добрих спонукань, тому на нього не тримав зла. 
       Навпаки, він вичікував в нього поради, навмисно роблячи вигляд, ніби він пропустив ситуацію через себе і кинув все на самотік. 

       - Ти просто задирав високо ніс і дуже голосно кричав про свої бажання. Чи ти не знав, що щастя любить тишу? Звісно доля розсердилася на тебе, адже істинних підбирають на небесах. А ти вередував і отримав на горіхи... - після довгої промови, Білі зробив паузу і не давши вставити Ділану слова, продовжив говорити, але з більш серйозним тоном. - Але... хто його знає. Може ця жінка не буде такою... Люди різні. Вовки теж. Не можна всіх гнати під одну гребінку.  

       - Вона не вовчиця... а це вже більша половина проблем. Єдине, що вона може зробити для мене, так це вийти за мене заміж і контракт в моїй кишені. 

       - Бачу, ти вже все спланував.  

       - В мене немає часу. Ми вже довго топчемось на одному місці. Якщо доля підкинула такий подарунок, то його потрібно використати.  

        - Але ж ти говориш про свою істинну пару. Невже тобі не шкода дівчини? А раптом ти закохаєшся? - набравши сміливості, Білі наважився запитати в Ділана те, що було очевидним.  

     Хоч чоловік не зміг насолодитися справжнім щастям зі своєю парою, але дещо знав.
     Між вовком і його парою є сильний зв'язок. Позначивши жінку, вовк на все життя прив'язується до неї. 
      На свій страх та ризик, він віддає своє серце в руки жінці, що до кінця своїх днів зобов'язана оберігати його та підтримувати, бо інакше - він згине.  

       - Я триматиму себе в руках настільки, наскільки це буде можливо. Моє життя дорогоцінне і я не самовбивця. Довіритись дівчині, що не знає наших звичаїв та традицій - рівносильно смерті. Я не альфа... в мені немає стільки мудрості, щоб розуміти та терпіти проступки своєї пари. 

       - Ти говорив з нею? Вона погодилась? 

       - Білі, я більше аніж впевнений, що з нею буде простіше домовитись, аніж з партнерами. – голос перевертня містив в собі впевненість та непереборну віру у себе. 

       Від цих слів очі Ділана Меьтона засвітилися жовтобагряними жаринками, а обличчя налилося непереможним поглядом. 
       Чоловік мав певну стратегію в голові та був певен, що в дівчини не буде іншого вибору і вона буде змушена погодитись. 
   Він однозначно її переконає. Інакше, даремно він займався бізнесом.  

       - Тоді добре якщо це так.  

       - Як швидко ти зможеш знайти інформацію про дівчину? 

       - До обіду, все буде на твоєму столі.