7. День різдвяних веселощів чи найжахливіший сон перевертня

   Орендований ресторан вражав своєю вишуканістю. Велике приміщення здавалося затишним, але в той же час просторим. Кольорова гама надавала відчуття заможності. 
      Велика зала була заповнена напоями, закусками, кенді-барами. Навкруги лунала класична музика, було чутно дзвін келихів. Всюди доносився дзвінкий сміх, дитячий крик і Ділану здавалося, що це ніби страшний сон.
      Він пильно стежив за всім дійством через панорамне скло. 
      Статна чоловіча постать непорушно дивилася вниз, в саме ядро розваг. Її очі нічого не випромінювали, не було в них, навіть, натяку на радість. Лише, пустий погляд марнотратства. 
      - Ділане! Скажу відверто, ти мене вразив! Я й гадки не мала, що ти спроможний витратити купу грошей на простих людей. Пам'ятається, ти терпіти не міг, коли щось комусь випадає просто так... Подивися на обличчя цих людей - вони світяться. Тобі не стане погано від такої надмірності щастя тих, яких ти звик використовувати? - з-ззаду до чоловіка доносились жіночі слова в дуеті з цоканням каблуків. 
      Чоловік знав цей голос, тому, навіть не думав повертатися лицем.
       - Не стане. 
       Він продовжував дивитися вниз. Галас та дзвінкий сміх, що линув із всіх закутків не вщухав.
       Чоловік пильно вглядувався в обличчя своїх підлеглих. Він намагався віднайти там підтвердження власного задуму. 
      В нього не було жодного сумніву, що сьогоднішня вечірка підніме його в очах цього люду. Після цього дійства, кожна жива істота просто була змушена говорити про його незрівнянність. 
      - В тебе, випадково, немає температури? Чиии... тобі почали подобатися люди? - руки дівчини торкнулися чоловічого чола, від чого той відсахнувся. 
          Він знав, що турбота дівчини була злим сарказмом, адже в їхній родині, не прийнято жаліти когось. 
       Брат і сестра звикли підтримувати один одного безобразливими насмішками і це стало їхньою своєрідною традицією.
       - Моє відношення до них сталеве. Це все, - він руками окреслив в повітрі залу забиту людьми, - для справи. 
       - Що будеш робити, коли всі дізнаються, що ти їх лише використовуєш? Що буде, коли всі ці люди викриють твій справжній намір? Хочеш купити їхню прихильність? - дівчина приєдналася до чоловіка і тепер вони вдвох дивилися на все згори. 
        - Ти занадто романтизуєш людські стосунки. Хочеш відкрию секрет? В цьому світі всі один одного використовують. 
        - Та ти що! Який жах! То виходить, ти мене теж використовуєш?
        - В якомусь сенсі так. - вони повернулись один до одного лицем і тепер виглядали як два затвірника.
        - Нам необхідно переглянути наші відносини. Не хочу бути використаною... Тим більше, тобою. Ти точно цього не заслуговуєш. - її лице випромінювало щиру посмішку і вона протягнула чоловіку келих, наполовину заповнений золотистою рідиною. 
         - В тебе немає вибору. Ми зв'язані кров'ю. - Ділан торкнувся її келиха і закріпив останні слова переможним звуком.
         - Заради чого, ти витратив стільки грошей? Таке пишне дійство - не просто так. Ти ніколи не робив ведмежу послугу своїм працівникам. А тут - зірвав для них куш. 
         - Потрібно підписати угоду. Тільки, партнери чомусь носом крутять. 
        - І це все? Ти витратив стільки коштів заради клаптика паперу з підписом? - дівчину здивувало безглузде рішення брата, адже вона нічого не тямила в бізнесі.
         - Я з цього, як ти говориш "клаптика паперу" - візьму більше. Гроші роблять гроші! Пам'ятай про це.
        - Всіх грошей не заробиш. 
        - Я просто роблю те, що вмію.
        - Твоя справа... Тайра передавала привіт. Ти, геть, забув про свою племінницю. 
        - Зараз, не маю часу. Але обіцяю, що скоро все зміниться... - зробивши ковток, Ділан зробив вираз обличчя, ніби його відвідала геніальна ідея. - Доречі, ти могла б її сюди привезти. 
        - Я не думала тут залишатися... Приїхала, щоб на власні очі впевнетися в твоїй адекватності. А виявилося, що ти все той же негідник. 
       - Ти несправедлива до мене. 
       - Хто знає, можливо, ти маєш рацію... Слухай, непогано вийшло. Організатори молодці. Скинеш візитку, я замовлю в них день народження Тайри.