4. Хитрий план перевертня

       -  Зима, щоб її!  Найбезтолковіша пора року, яку можна було створити. 

     Низький чоловічий голос наполегливо прорізав в кімнаті чорнильну темряву. Він був надто переконливим, щоб повністю передати весь біль свого власника. 
     Громіздка постать стояла обличчям до вікна та наполегливо змагалася з безпрограшною буденістю. 
 Її жовтобагряні очі безперервно дивилися в антрацитну ранкову далечінь, яка його неймовірно дратувала і разом з тим, приваблювала своєю незвіданністю. 
   Проте вона була все ще нестерпною, бо панувала світом більшу частину доби і Ділану це не дуже подобалось. 
   Спритний вовк бажав проводити свій день продуктивно, але зима безжально ламала всі плани. 
      На дворі було ще темно, як Ділан прокинувся від міцного сну. 
      Він звик вставати рано, але зимовий період руйнував всю ідилію першої половини дня. 
     Перевертень полюбляв з рання розгулюватися густими гущавинами хвойного лісу та чистити густу чорну шерсть об гілля непрохідних стежин. Але зима безжально ігнорувала всі плани енергійного вовка. Тому гнітючу роздратованість чоловік звик вгамовувати під гарячим душем.
    Теплі краплі води сповільнювали запальний норов перевертня. Вони змушували його енергійне тіло відпочивати. 
 Їх стукіт містив чудодійну силу, що спроможна втихомирити його природу і ранкову потребу в близкості. 
     Останнє для нього було надважливо. Йому подобався секс. 
      Це єдине, що могло його відволікти від буденних проблем бізнесмена. Секс допомагав йому забутися. 
      І це єдине, чим йому довелося пожертвувати на шляху до здійснення власних прагнень. 
     В Ділана Мелтона не було близкості вже декілька місяців і це в рази посилювало на нього тиск. 
     Він був змушеним відмовитись від різного роду зв’язків з жінками, заради контракту з іноземною компанією, яка не схвалювала безладне життя і в якої він був під прискіпливим наглядом.

       - Ще трішки! Потерпи... Ми це робимо задля успіху. 

     Нестримний сексуальний потяг Ділана, змушував його задовільнити себе власними силами, але вовчі принципи тримали його в строю. Та й сам він був проти цього, адже вважав ці речі сороміцькими для такого як він.

     - Ми представники чорних вовків! Ці речі нам непотрібні! Ми ж вище всього цього... Думай про щось погане, Ділане. Лише так ми зможемо охолонути. 

    Чоловік всіма силами намагався переправити свою енергію в щось інше. Він згадував про все, що могло йому допомогти позбавитись збудження. Він думав про простих людей, про їх життя,  побут і його відпускало. 
       Після години водних процедур, Ділан вийшов з душу, наче переродженим. 
     Його слід супроводжувався шлейфом пари, що змішалася з ароматним гелем для душу. 
    Запах хвої заполонив всі закутки приміщення. 
       Він вийшов ніби з туману. Громіздке атлетичне тіло безжально прорізало димову завісу. 
     Все тіло Ділана було всипане краплями води, що стікали по засмаглій шкірі перевертня, як тільки він починав рухатися. 
    Маленькі срібні намистинки звабливо окреслювали кожен пропрацьований чоловічий м’яз та безнадійно падали додолу. 
    Він ходив по будинку повністю голим і зовсім не відчував сорому за свою відвертість, адже жив сам. 
      Ранкова рутина чоловіку подобалася. Завдяки їй, він впорядковував свої думки. 
     Йому подобалось снідати в тиші, тримаючи в одній руці планшет з новинами. 
       Особливо його цікавили новини підпільних видавництв, що були ладні пройтися по головах людей, втопивши їх у багнюці задля рейтингів. 
  Часто, ці статті були суцільною брехнею, що мала властивість зламати життя найуспішнішим бізнесменам. 
      Сам чоловік декілька разів був жертвою їх пліток, але тоді його це мало хвилювало. Він вважав, що ці чорні журналюги не варті його дорогоцінного часу. 
   Він вже звик бути в центрі уваги кожного дня і тому, місцями це його забавляло чи навіть підживлювало власне його его.  
      Інша справа зараз... 
    Пройшло три місяці, як світ нічого не знав про Ділана Мелтона. Він зник з медійного простору і всі його забули, чи просто, жили в невіглавстві. 
  Власне, продуманий перевертень все контролював.  
    Прагнення Ділана було очевидним - вся його «зразковість» була лише ідеальною картинкою для партнерів, з якими він хотів підписати вигідний контракт. 
     Ось тільки, не все виявилося простим для чоловіка. Його ритм життя не підходив партнерам і це змусило Ділана трішки приземлитися.  
     Такий розпорядок речей його дратував. Адже він не звик танцювати під чиюсь сопілку. Проте, іноземні партнери змогли наступити йому на хвіст.