13 Аделаїда

13

Аделаїда

Збиратись в ресторан я почала рано. Довго думала, щоб одягнути, переміряла купу одягу, але все здавалось мені не таким. Мені ж треба бути не вульгарною, не закутою, не нудною. Складна задача.

Зупинила свій вибір на латексній сукні кольору крові.  Придбала її в пориві марнотратства. Але одягнути так і не наважувалась – аж надто з нею багато мороки. Почати з того, що трусики треба було одягнути безшовні, щоб нічого не випирало крізь туго натягнутий резиновий матеріал. Але гірше тих трусів був ліфчик на силіконі, який неприємно липнув до шкіри, і більше створював дискомфорту, ніж від нього було користі. Та і ходити в цій при способі для катування було не просто – кроки були манюсінькими, і рухалась я як равлик.

Черговою неприємністю стала наявність Полянського в «Метрополі», який вальяжно розвалився за столиком поруч з моїй дорогим Романом Сергійовичем. Його погляд, хтивий, зверхній, пропікав мої лопатки, поки я фліртувала з Богданчиком.

Останній був як завжди бездоганний. Футболка обтягує шикарні м’язи. Навіть кубики на животі помітні. Татуйовані руки привертають увагу дівчат. Богдан і сам розуміє настільки він класний, тому почуває себе королем. Ця його самовпевненість дещо дратує, але мені здавалось,  що ми чудово з ним розуміємось. Я ним захоплююсь і відтіняю його красу, він складає мені достойну пару.

Але це виявляється я так думала.

У Богдана були свої думки і як плани на сьогоднішній вечір. Принесли меню, і скоса поглянувши на Тетянку, я вирішила не бути дріб’язковою, і показати всім, що мій хлопець платіжеспроможний, і здатний мене пригостити не якимось дешевим салатом, а повноцінною вечерею.

Тому, не довго думаючи замовила стейк рібай і пляшечку «Сафреді». Нехай воно і не з дешевих, але його оксамитовий смак так пасував до м’яса. Та і яка різниця, якщо платити Богдану, а він може собі дозволити.

Випили, почали їсти, вміло завела розмову про Богданові тренування, він міг говорити про правильне харчування і тренування годинами. Вдавала, що мені надзвичайно цікава його чергова комплексна програма, що дозволяла за місяць змоделювати біцепси. Богдан активно демонстрував м’язи рук,  а я захоплено погоджувалась.

- То може візьмемо вино, і продовжимо вивчення моїх досягнень в більш усамітненому місці? – раптом запропонував хлопець.

Можливо, в іншому випадку я б і погодилась – мені ж не шкода, а втекти я завжди встигну. Але не сьогодні. Сьогодні моя ціль буда не просто розважити тренера своєю компанією, а ще і показати Роману Сергійовичу, що навколо мене не один представник сильної статі ошивається. Як то кажуть – хочеш зацікавити чоловіка, створи навколо себе натовп. Він не втримається, і теж буде змушений подивитись навколо чого ажіотаж.

Он як на мене Ромка поглядає. Відчувала його зацікавленість всім тілом. Великою спокусою було повернутись і подивитись босу в обличчя. Та я стримувала себе. Нехай з своєю пісною Танею нудьгує. От би придумати як би ще від неї позбутись, і вважай сьогодні перемога на моєму боці.

Проте Богдану моя відмова геть не сподобалась. Набурмосився, і заявив:

- Або ми йдемо, або  я пішов сам!

- Ну і іди, - я знизала плечима, відпиваючи черговий ковток вина.

Якщо серйозно не очікувала, що Богдан справді підніметься, кине серветку і піде геть. Та ну. Він повернеться. Але ні. Упертюх справді пішов на вихід. Залишивши мене один на один з неоплаченим рахунком. На хвилинку, рахунок був розміром як третина моєї зарплатні. Капець.

Ну гуляти так гуляти. Хоч вино доп’ю з достоїнством, а потім розплачусь, хоч і доведеться потрусити кредитку, але вийду з «Метрополя» з високо задертим підборіддям. Принижуватись за якусь пляшку вина я точно не буду. А Богдан – козел. І ще пошкодує, що так зі мною обійшовся.

- Гей, краля! Йди до нас!- прилетів мені гучний бас Полянського, як тільки за Богданом куртка здиміла.

Ой як же мені не хочеться зараз перетинатись з Юрком. Він вже встиг вихлебтати пів пляшки бурбону. І від нього так просто як від Богдана не відчепишся. Тут не обійдешся кількома тисячами гривень. Вся надія на Романа. Але незадоволену Тетянку Олегівну требу усувати від справ негайно.

Ех, бідне моє червоне «Сафреді», не судилось тобі влягтись ласкавою хвилею в моєму животику, даруючи приємне розслаблення від легкого сп’яніння. Та на війні всі засоби гарні, і зіткнення світлої сукні з червоним вином теж непоганий варіант закінчення вечора для таких вискочок, як Олегівна.

Підхопила келих з вином, і підійшовши до столу шефа, ніби ненавмисно виплеснула вміст на суперницю. Червона рідина швидко всоталась в біло-рожеве непорозуміння з рюшами. Ой, вона його тепер не відпере. Але мені не шкода. Не треба було їй зазіхати на те, що вже помічене як моє.

А щоб не було мало, перевернула ще і пляшку їй в пелену.

Тетянка плямкала губами, як риба викинута з води. А я приносила їй свої «щирезні» співчуття. Ось так. Біжи додому, дівчинко. Та Роман Сергійович проявив нечуване благородство, заслуживши в моїх очах кілька балів зі знаком плюс.

Каже, що відвезе супутницю. Цього тільки не вистачало. Зараз почне в автомобілі жаліти Тетяну, а там їхні жалощі і до ліжка дійдуть, співчуття теж рушій сексу. Переспить він з нею з жалю, а вона і рада буде. Потім ще раз закріплять пережите, а там дивись і звикне Роман до її сірої паклі на подушці поруч з собою. Уява у мене завжди добре працювала. Треба щось робити, щоб не допустити подібного. Але що саме, я більше здавалось придумати не могла. Не напрошуватись же до них в автомобіль свічку тримати?

- Я відвезу тебе додому, -зі скрипом зубів спостерігала як Ромчик знімає свій піджак і віддає Тетянці. Та зиркнула на мене зверхньо. Мовляв, бачиш, кому вся увага за цим столом.  А ти, Ада, так, як йшла повз, так і йди собі далі.

- Мені теж час, - воджу підборіддям зі сторони в сторону, щоб показати Тетяні, що вона нічого ще не виграла.

- А може залишися? – Юрко єдиний, якому було байдуже на дійство з вином, оглажував мене палаючим поглядом. Все клята сукня, надто спокуслива. В цьому біда відвертого одягу – стараєшся для одного, а слину розпускають всі. В  тому числі і всілякі нахаби, типу Полянського, який продовжує «спокушати»: – Я візьму пляшку такого самого вина.