15.Хранителька Істини

Святкування затягнулося до самого ранку. Щасливі і втомлені дівчата попадали прямо в офісі на дивані. Вони переглядали соціальні мережі, де ролики з Дня Єднання  в Клері набирали мільйони переглядів за ніч. Сотні коментарів , тисячі вподобайок.

Ніхто не обговорював еларів, так ніби їх того вечора не існувало. Було лише свято для лійнарів. Ні на жодному з роликів не засвітилися їхні платформи і багате вбрання з блиском  золота і діамантів. Були прості лійнари у святковому одязі і піднесеному настрої. Український драйв розірвав всі музичні платформи Золотого Туману.

Так і заснули всі четверо на дивані. А розбудив їх галас у приймальні. Міла  стрепенулася і побігла дивитися через що такий шум.

В приймальні її охоронці ( Талек  і  Ріан – їхні імена, які Міла  нарешті запам'ятала) не пропускали голову Канцелярії Каріуса Гретона до її кабінету.

– Ми не можемо вас пропустити, – охоронці стояли плечима до дверей, а Каріус перед ними. – панна Керсар  відпочиває. Ви можете зачекати, або прийти пізніше.

– Хлопці, ви що з глузду зʼїхали? Ви, що не розумієте хто перед вами стоїть? – Каріус був у ярості.

– Ми знаємо,Ваша Світлосте. Але не пропустимо, такі умови нашої угоди, – відповів йому  Талек.

– Кхе-кхе, – Мла кашлянула за плечима охоронців, і ті розступилися. – Ваша Світлосте, чим зобов'язана ?

– Ми будемо  розмовляти у приймальні? – Каріус  явно не хотів повідомляти причину свого прибуття  охоронцям.

– В кабінеті  сплять дівчата, давайте пройдемо  в конференц-залу.

Міла не оглядаючись  рушила  у  конференц-залу, яка ще жодного разу не була  задіяна в роботі.

Присіли за стіл, Каріус  оглядав все навколо з цікавістю в очах.

– У тебе гарно тут, Керсар.

– Ви прийшли подивится на інтерьєр, Ваша Світлосте?

– Я прийшов попередити тебе, Міло. – він дивився своїм орлиним поглядом, який не сповіщав їй нічого доброго, – ти загралася. На цей раз ти зачепила  короля, а він нікого не пробачає. Ти за крок до арешту.

– І що я такого зробила королю? – Міла добре розуміла, що є великим провокатором, але визнавати вголос це не збиралася.

– Хватить придурюватися, ти створюєш загрозу короні  і всій системі. Ще один хибний крок, і тебе ніхто не врятує.

– А чого ви так переймаєтеся бідною сиріткою?

– Судячи  із твоїх рахунків, які за місяць зросли в десять разів, ти  зовсім не бідна сирітка. Тільки чого вартує заробіток у соціальних мережах, чи відсоток від укладених угод. – він скрипів зубами, видно, що прийшов  не за цим, – ти знаєш, що ранок  в Канцелярії розпочинається  з  твоєї персони щодня?

– Звідки мені знати,  кому ви там кісточки миєте. 

– Ти дурне мале дівчисько. В Канцелярії не перемивають кісточки, в нас  слідкують за потенційно небезпечними особами. І ти Міло Керсар з сьогоднішнього дня – третя у списку, після заядлих контрабандистів.

Це був жорсткий, але чесний візит. Міла бачила, що Каріус справді роздратований, проте в його очах читалася не тільки лють, а й певна частка… поваги? Або страху перед тим, що він не може контролювати.

–  Третя у списку? – Міла ледь помітно посміхнулася, відкидаючись на спинку зручного крісла. – Ого, Ваша Світлосте, я навіть трохи розчарована. Думала, після вчорашнього «українського драйву» я очолюю цей хіт-парад. Невже контрабандисти все ще цікавіші за дівчину, яка змусила лійнарів танцювати так, що ваші платформи ледь не попадали?

Каріус різко нахилився вперед, спершись кулаками на стіл. Від нього пахло дорогим тютюном і холодною магією. — Це не жарти, Міло. Ти вивела лійнарів на площу. Ти змінила структуру магічного резонансу Стовпів. Король… він не просто розлючений. Він у замішанні. А коли елар такого рівня не розуміє, що відбувається — він знищує джерело невідомості.

В Міли нервово сіпнулася брова, цього вона не врахувала. 

– Ти  маєш зникнути на деякий час. Нехай все втихне. Поїдь кудись в глушину, пересиди. Не лізь більше нікуди. Міло, я не зможу тебе прикривати, – Каріус від сказаного змінився в обличчі.

– Я не зможу так зробити. Бо мій наступний крок переверне весь Золотий Туман, – Міла раптом  відчула, що не хоче йому нашкодити.

– Що ти ще задумала? Кажи…

– Академія. За тиждень академія відкриє свої двері.

– Це дурниці. Бізнес-школа для лійнарів нічого не означає  для  Золотого Туману. Пʼятдесят учнів  не зроблять революцію в освіті. На це в тебе піде сто років, – він відмахнувся від  цієї академії, як від мухи.

– Ви не зрозуміли Ваше Світлосте  дечого. Мова не про саму академію, а місце в якому вона  відкривається.

– Не зрозумів. Поясни.

Міла  не стала  розповідати, а відкрила  реєстр нерухомості і зняла з надпису тимчасово заборону перегляду  власника

– Готель “Гірський Кришталь” – власник Міланія Керсар, – Міла прочитала вголос  свій вирок.

Каріус побілів як крейда, в руках з'явилася сигарета, він нервово затягнув  дим в себе.

– Це твій вирок дитино, я не зможу допомогти. Щей кордон закритий. Я віддам  тобі свій маєток – відкривай академію там, тільки  не лізь в  Гірський Кришталь – Король тобі цього не пробачить. Це будинок його матері.

– Дякую вам, Ваша Світлосте. Я вже нічого змінити не можу – у мене укладено магічну угоду з Сиреною Гірин.

Каріус різко підвівся, відкинувши стілець, який з гуркотом впав на паркет. Він почав міряти залу кроками, нервово збиваючи попіл прямо на стіл.

– Ти хоч розумієш, що це означає? – він зупинився і вхопив її за плечі, змушуючи підвестися. – Еверій... він живе цією раною триста років. Для всього світу Сирена – зрадниця або божевільна, яку покарав чоловік. Але для нього вона була всім. Якщо він дізнається, що якась лійнарка «привласнила» його родове гніздо через примарну печатку його матері... він не просто закриє академію. Він випалить цей готель до фундаменту.