-Я тебе кохаю. Навіть, коли розлучились, ще тоді. Я постійно думав лише про тебе. Але потім, як я побачив тебе, я закохався ще більше. Ольго, ти вийдеш за мене?
-"А хто тоді мені говорив, що я не як Анечка чи вже вона його не задовольняє? А тепер все, менше ґав треба було ловити. ".
-Ні. Мій чоловік буде проти, бувай,-повертаюсь, та собираюсь йти.
-Стій!-хапає за волосся.
-"Ах ти, собака сутулая. Я зачіску робила, майже, годину, а ти її зіпсував! Тобі кришка!".
Замахуюсь і дряпаю йому пику.
-Що ти зробила? Та ти...
-Що тут сталось?
-"Упс... Дем'ян прийшов".
-Вона мені обличчя подряпала!
-А мені спину і що?
-"Хе. Спину не просто так, а зате що хотів з'їсти мою зефірку. Причому без мене!".
-Вона... Вона чиплялась до мене, приставала, спокушала.
Він подивився на мене, а потім на нього.
-Вона?-знову подивився на мене,-так на такого як ти, Ольга навіть не подивиться, не хвилюйся,-бере за руку,-Олю, пішли, інакше запізнемося.
-Я на Вас в суд подам!
-А я в суп,-повертаюсь до нього.
В дома
-Бій подушками!
-Я занятий.
-"Я теж занята, стою з подушкою в руці і це щось змінює?".
-Якщо ти щось...-кинула в нього подушку,-хотіла. Тепер він мене не відчепишся!-кидає подушку.
Вивернулася від кидка. Тепер моя черга в нього кидатись.
-Промахнулась,-втікаю, щоб не потрапив в мене,-1:1, дівчинко.
Бешкетували, допоки не заморились. Впала в ліжко зіркою, а біля мене Дем'ян.
Спочатку дивилась у стелю, а потім повернула голову до чоловіка, який дивився на мене. Дивились віч-на-віч, майже, хвилину, а може й вічність. Потім перевила свій погляд на його губи.
Наблизився, прибрав пасмо волосся за вухо і дивився пристально, а потім поцілував.
За стільки часу це був перший поцілунок.
Навис наді мною.
-Щось сталось?
-Так. На тобі занадто багато одягу.
Ранок
Прокинулась першою, поки Дем'ян сопів мені в потилицю.
Все тіло боліло після вчорашнього, але скаржитися не буду.
Сідаю на ліжко, дивлюсь де мій одяг.
-"Хоть бери і блютуз до речей підключай".
Не встигаю встати, як мене тянуть у ліжко. Закриваю очі та скрикую.
Коли я вже відчуваю, що лежу, відкриваю очі. Бачу, що він вже не спить.
-Навіщо так налякати?
Замість відповіді, цілує.