Стук у двері.
-Прибирання кімнати.
-"Щось це "прибирання кімнати", не подобається. І те що було написано, і стук у двері, щось дуже підозріло. Моя п'ята точка ніколи не помиляється".
-Добрий день, я не замовляла прибирання,-підхожу до дверей,-може, Ви помилились номером?
-Ні, мені треба, саме Ваш номер.
-"А може не треба? Тарганів по стіні не гуляють, значить у мене все гаразд. Доречі, щось вона довго мені відповідала".
-Вибачте, але прибирання мені не треба. Допобачення.
-Але...
-"Щось спати захотілось, пійду подрімаю".
-Надобраніч,-говорю та йду в ліжко.
-"Справді, навіщо мені прибирання? Я можу сама. Допоможники".-закриваю очі.
Прокинулась, із-за того, що хтось на мене пристально дивився.
-Домовий, я сплю. Завтра тебе накормлю.
-"У мене завжди так, якщо я відчуваю, що хтось за мною спостерігає, то це може бути господар дому".
-Я не домовий.
-Добре, тоді йди звідки прийшов.
-Ні. Ти втікла, але це не означає, що назавжди.
-І що ти мені пропонуєш?
-Пішли зі мною.
-"Я ще з домовим не ходила, все, ніби, я сплю".
Відчуваю, що хтось гладить мою голову.
-"Боже, я, майже, не відклала цегляний завод".
Нахиляється.
-Ти думала, я не зрозумію, що ти не спишь?-превертає мене на живіт,-Досить бігати від мене. Або йдеш зі мною по-доброму, або пійдеш по-плохому.
-Добрий ранок.
-"Нічого йому не буду говорити, хай, йде до біса".