Він повернувся з прогулянки – на його ліжку була чиясь постать: прогнилі рани, обарвлені болем, дивилися на нього зі старого обличчя з синіми очима.
-Самотність – це інсульт, це гниття заживо й боротьба з твариною, якій програєш. Це повії – девіантні дівчатка зі зламаною з дитинства психікою, які ховаються в довгих стінах будинків. Алкоголь – коли будеш пити зі стаканів не вино, а щось набагато гірше, тоді ти згадай мої слова мертвого. Так само, коли когось роздягатимеш чи дивитимешся на когось чи на щось, – згадай мене та мої слова.
-Я сьогодні дізнався, що невиліковно хворий. Як тобі ідея крововиливу в мозок?