3

Олексій уважно спостерігав за сестриною подругою. Хоч і приїхала на весілля вона не сама, також були й інші Ганнині колеги й подруги, зацікавився він виключно Оксаною. «Типове стерво», так схарактеризували дівчину його друзі. Спочатку хлопець дивився на неї з цікавості, а потім в його очах з’явилось захоплення і задоволення. Вона й справді відрізнялась від інших, вогонь і пристрасть, що бурлили в ній відчувались у кожному її русі чи погляді. Та й зовнішністю її природа не обділила, красива, з виразними рисами обличчя, глибокими зеленими очима та гордливо задертим чарівним носиком. Приталена сукня дозволяла роздивитись прекрасну дівочу фігуру. Учора Олексій не зміг потрапити на сімейну вечерю, під час якої  й відбулося знайомство з дівчатами, тож зараз він вступав в чергову гру. Тому він також приєднався до веселих танців.

Вчасно Юрчиковий друг змінив репертуар, вдалий момент аби запросити дівчину на танець та спробувати зав’язати знайомство.

- Дозвольте запросити вас на танець, чарівна незнайомко! – Олексій в очікуванні дивився на дівчину хитро посміхаючись.

Оксана на мить застигла. В середині неї боролися дві особистості: одна з них готова була ризикнути, залишити всі проблеми десь там далеко і дозволити собі те, чого не дозволяла ніколи, неймовірно, що такий красунчик звернув на неї увагу. Інша ж ще трималась за стосунки, про їх примарну наявність та вірогідність існування в майбутньому.

- Чому б і ні. – Здавалось, що дівчина зовсім не роздумувала, а одразу легковажно погодилась. Знав би тільки хто які муки совісті вона терпіла.

- Правильне рішення. – Олексій навіть не приховував свого задоволення, мовчки взяв її за руку й повів за собою ближче до сцени. Заграла чуттєва мелодія, хлопець поклав свою руку на дівочій талії, пальці іншої переплелися з ніжними й витонченими пальчиками Оксани. Вони рухалися повільно, впевнено та розслаблено. Особливо гостро відчували тепло один одного, яке вони випромінювали, адже знаходились так близько. Недозволенно близько…

- До речі, я Олексій, брат нареченої. – Його гаряче дихання лоскотало не тільки вушка, а й нерви.

- Мене Оксаною звати, ми з Ганною працюємо разом. – Дівчина знала, що подруга мала кількох братів, і періодично ім'я Олексія звучало з уст Ганни. – Вони неймовірна пара. Дуже рада за них! – Слова були щирими і йшли від самого серця.

- Твоя правда. – Погодився хлопець.

Протягом усієї пісні вони говорили про різне, навіть встигли зачепити тему стосунків. Але дівчині не давало спокою інше. Голос виконавця їй здавався занадто знайомим, а пісня… Вона вже чула її раніше. Як тільки вона хотіла повернути голову до сцени й впевнитися у своїх висновках, Олексій відвертав її увагу.

Коли танець закінчився, Олексій обійняв її обережно за плечі й провів до столика за яким на неї чекали Марина зі Світланою. Таки не втрималась й повернулась. Вони зустрілись поглядами. Вона не помилилась. Це справді був Сергій, її перше кохання і найбільше розчарування.

- Так спекотно, вийду трохи провітритись. – Дівчина легко підхопила келих з вином й тінню проковзнула на вулицю, хотілось свіжого, прохолодного повітря аби воно остудило її відчуття.