2

Оксана спостерігала за щасливою подругою й щиро раділа за неї. Донедавна щиро сподівалась, що от-от і вона теж приміряє весільну сукню, адже вони з Сашком разом вже майже шість років. Якщо точніше, то п’ять. Майже рік з коханим нормально не спілкувалися, це була найбільша і найнервовіша перерва у їхніх стосунках. Звичайно, що і він і вона робили спроби щодо примирення, але все було добре до першої сварки. І знову по колу. За тиждень до весілля знову посварилися, Оксана навіть забрала свої речі з квартири й повернулась до гуртожитку. До сьогодні вони не бачилися. Та й вона вже не пам’ятала причини непорозуміння, як завжди це була якась дрібниця, через яку вони знову не бажали почути один одного. І вже за поганою звичкою не обговорили це, не спробували дійти до компромісу, просто вилили один на одного тону образ та й по всьому.

Вона сумувала, але намагалась не показувати цього подругам. Час від часу поглядала на смартфон, так, адже чекала довгоочікуваного дзвінка чи повідомлення. Відсалютувавши молодятам пригубила трішки вина.

- Ну що, ходімо танцювати? – Тетянка весело мигнула.

- Чому ми ще тут? Ходімо веселитися! – Підтримала подругу Оксанка. Тоді вона ще не знала, що життя, яке вона знала до цього моменту зміниться зовсім скоро.

Запальні пісні змінювалися одна за одною. Оксана з подругами підстрибували й крутилися. Чим далі, тим більше вони входили в кураж. Витанцьовували завзято не звертаючи уваги на оточення. Якоїсь миті навколо них утворилося імпровізоване коло з інших гостей весілля. Поступово поєднувалися й інші, оскільки непомітною ця компанія не залишилась. Вони носилися залом, звивалися ніби змійки, від запальних танців дівчата вже майже не відчували своїх ніг, але не припиняли дивувати новими рухами.

У Оксану ніби вдихнули нове життя. Її очі сяяли як ніколи, посмішка не зникала з обличчя, а рухи ставали пристрасними й провокаційними, але зовсім не вульгарними. Вона відчувала цю межу й не перетинала її.  Сьогодні у неї відкрилось друге дихання, вона просто хотіла бути собою.