Ось нарешті все й закінчилося. Я змогла помститися та стати найпопулярнішою дівчиною школи. Проте лише тепер мені вдалося збагнути, що все це не важливо. Адже головними в наших життях повинні бути друзі та сім’я. Саме це найважливіше, а все інше з часом проходить, залишається на другому плані або взагалі зникає.
Минуло два місяці. Габріеллу виписали з лікарні і ми час від часу спілкуємося та виходимо на прогулянки по місту, щоб пофотографувати разом. Так. Знаю. Не потрібно було цього робити знову, проте я їй пробачила і ми почали товаришувати. Я вірю, що вона нарешті змінилася.
Кейт і я поступили до найкращого мистецького університету країни. Як і Габріелла, яка навіть потрапила до моєї групи. А Леслі, яка протягом багатьох років марила тим, щоб стати такою, як Шерлок Хомс, поступила в поліцейську академію. Сподіваюся, їй вдасться здійснити свою мрію та стати найкращим детективом в Америці.
Як щодо моєї сім’ї, то я до них часто навідуюся. Батьки повернулися на попередню роботу. Тітонька Джулієт зрозуміла, як їй було самотньо у Вісконсені, далеко від нас, та переїхала до нашого дому. Віолла отримала декілька нових нагород та запатентувала ручку, яка прекрасно пише по чому завгодно і якою можна писати протягом двох місяців. Одна з компаній уклала з нею та батьками контракт на виробництво таких ручок. Як щодо Алекса, то тепер він повернувся до занять з легкої атлетики та недавно переміг на ще одних змаганнях.
А я сиджу у гуртожитку в іншому штаті та сумую за ними. Проте студентське життя не дасть мені занудьгувати, особливо коли в мене є вірні друзі та коли в нас з Кейт з’явилася така нова сусідка по кімнаті.