Розділ 17

Минав час. Настав травень. Я перемогла на районних змаганнях, а потім і зайняла друге місце на обласних. Не знаю, що тоді сталося, але раптом за десять метрів від фінішу ногу звело і я ледве туди доскакала. Добре, що хоч в мене була фора. Але все одно було образливо. Та тепер уже це забулося.

Сьогодні має бути фотосесія для шкільного альбому. Я зібралася, вдягнулася в нову блузку та чорну спідницю, взула туфлі на невеличкому каблучку та поснідавши, поспішила до машини Брі. Ми домовилися про те, що перед усім цим, з’їздимо до салону на зачіску та макіяж. Як-не-як, а ці фотографії залишаться на все життя. На жаль, я все рідше спілкуюся з Кейт та Леслі, проте сподіваюся, що вони будуть не проти сфотографуватися.

Коли фотосесія настала, то було неймовірно весело. Однокласники дуркували та показували в камеру різні гримаси. Спочатку були загальні фотографії, бо багато хто не міг прочекати тут весь день. У багатьох з нас були плани, в тому числі і у мене. Тітонька Джулієт, коли Алекс потрапив до лікарні, помінялася декількома змінами з іншими і тепер відпрацьовувала їх. Тому брата з сестрою мала забрати я. Так, знаю, вони не маленькі, але такі неуважні. Ще й після випадку з Алексом ми з тітонькою досі боїмося відпускати їх іти самих. Саме тому, після загальних фотографій, я хотіла чим пошвидше зробити декілька фото з Брі, Кейт і Леслі й піти.

На жаль, першу з них я не змогла знайти, хоча здавалося наче вона щойно була поряд. Ну а Кейт з Леслі погодилися на декілька знімків, а потім продовжили ображатися на мене та пішли геть. Зате декілька інших однокласників покликали до них і я з радістю погодилася. Після цього я поспішила до середнього корпусу за братом та сестрою. Чесно кажучи, мені було незрозумілим, чому Брі так повелася. Ми ж з самого раночку обговорювали цю фотосесію та й вона знала, що я поспішаю. Але потім я зрозумію у чому була причина.

Травень пролетів зовсім непомітно. Почалися екзамени, до яких хтось готувався чи не з п’ятого класу, як Колін, інші протягом всього цього року, ну і були такі, що сіли за підручники лише вчора, звісно щоб підготувати шпаргалки. Я дуже сильно нервувалася, адже цього року чи не вперше скасували пробні екзамени і ми знали про нього лише ту інформацію, яку змогли побачити в коротких відео від його організаторів та тих, хто його писали в минулі роки. Було дуже страшно не тільки мені. Брі також. Вона постійно зривалася на інших через це. Спочатку я їй дорікала, але пізніше мені стало якось не до того і сама почала ненароком ображати інших. Але я, на відміну від Брі, вчасно схаменулася і вибачилася перед усіма.