Розділ 7

Наступного дня я вирішила записатися в команду по легкій атлетиці. Тому ми з сестричкою та братиком вийшли трішки раніше, ніж зазвичай. Там мене неймовірно здивувала реакція вчительки по фізкультурі. На мої слова про те, що я хочу бути в їхній команді вона лише хмикнула, відвернулася та пішла подалі. Мене дуже образила її поведінка, а я ж вважала місіс Тенант своєю улюбленою вчителькою, проте тепер це було явно не так. Але я не збиралася здаватися та догнала вчительку.

– Хоча б вислухайте мене,– сказала я.– Чому ви не хочете, щоб я була у вашій команді?

– Софіє, я розумію, що ви цього дуже сильно хочете. Але лише того факту, що за місяць ви змогли позбавитися від зайвої ваги, не достатньо,– зверхньо подививлася викладачка на мене.

– Тоді давайте докажу, що справді щось можу,– не здавалася я.

– Ну що ж. Добре. Пробіжи два кілометри за дев’ять хвилин і я дам тобі шанс.

– Коли починати?– рішуче налаштовано, запитала я.

– Давай після уроків підійдеш до мене. Тільки пам’ятай, коли пройде дев’ять хвилин, я просто розвернуся та піду.

– Добре. Домовилися,– посміхнулася я.

Для мене двокілометрові пробіжки стали просто буденною справою. Ще на другому тижні тренувань я поставила особистий рекорд, пробігши дистанцію за вісім хвилин і десять секунд, тож те, що сказала вчителька з фізкультури було не проблемою. Особливо тому, що сьогодні цього предмету не було, тож і перевтомлюватися мені було ніде. Здавалося б, що ніхто та ніщо не зможе завадити мені дійти до мети та потрапити до команди з легкої атлетики. Та чи справді це було так?

Після розмови з вчителькою, я поспішила до нашого класу та поділилася радісною новиною з Кейт. Подруга підтримала мене та побажала удачі. А вона мені точно не завадить. І як же я не помилилася.

Сьогодні в школі все було спокійно. Тепер я не була, скажімо так, в найнижчому ранзі серед учнів. Після того, як я виставила фотографію у мене з’явилося багато товаришів та підтримки з боку школярів. Тепер мене намагалися не зачіпати. Навіть Габріелла втихомирилася та лише постійно зиркала в мою сторону. Проте, як то кажуть, коли минає одне нещастя – приходить інше.