Трапилася ця історія з маленькою дівчинкою Софією. Дуже вона любила їсти солодощі, тому часто хитрувала. Ховала цукерки під подушку, вигадувала різні небилиці, щоб отримати ще один смаколик. То печиво, то морозиво, шоколадки, цукерки, їла б вона їх щодня, замість того не смачного супу.
Тільки от зубки Софія не хотіла чистити, зовсім не піклувалася про них. Сьогодні забула почистити, вчора занадто втомилася. Що ж там ті зуби? Нічого страшного не станеться, думала Софія.
Але одного ранку дівчинка прокинулася від болю, захворіли її зуби.
- Ой, ой, ой. Що ж так болить? – бідкалася малеча.
- Ти про нас зовсім не піклуєшся, от і захворіли ми! – сердито мовив зуб дівчинки.
Софія злякалася, вона не знала, що зуби вміють говорити та ще й так боліти.
- То що ж мені робити? – схлипуючи запитала вона.
- Чистити нас треба, піклуватися! – наказав зубчик.
- Я не думала, що це так важливо. – злякалася Софія.
- Якщо нас не чистити та не лікувати, то солодощів тобі більше не їсти. – мовив зуб та болісно ойкнув.
- Ой, ой. – запищала дівчинка.
Софія подивилася на солодощі, які сховала під подушкою та заплакала:
- Це ви у всьому винні, через вас мої зубки так болять!
- Хм, дивна ти! – мовила шоколадна цукерка. – З якої радості, ми тебе нас їсти не змушували.
- А хіба не ти завжди забуваєш про свої зуби? – пихато запитало печиво на поличці.
Софія швидко побігла до умивальника та схопила свою щітку:
- Що ж мені тепер робити?
- Щоранку та щовечора потрібно чистити зуби, щоб вони були здорові та міцні! – мовила зубна щітка.
- Так, так! – підтвердила зубна паста. – зуби потрібно берегти, щоб вони не боліли й ти могла їсти все, що забажаєш.
- А солодощі можна? – запитала дівчинка.
- Звісно, тільки не багато й обов’язково чистити зуби.
Софія старанно почала чистити свої зубки, забрала всі солодощі з кімнати та більше не хитрувала.
Тепер Софія кожного ранку та вечора бігла до своєї щітки, щоб старанно чистити зубки, адже про них треба піклуватися.