Потім Римма опинилася на м’якій хмаринці.
Там було видно сни дітей, у деяких віконечках було світло, в інших — темно.

— Там страшно, — прошепотіла Римма.
Раптом у неї виросли крила! Вона стала пташкою-колискарем. За одним віконечком спала її сестричка Варвара.

Вона трохи сіпалася уві сні.
Римма підлетіла ближче й заспівала:
Спи, моя пташечко, хай не болить,
Буду я поруч з тобою щомить.
Мрії здійсняться, а це веселить,
Спи під крильцем, де любов шелестить.
Сестра усміхнулася.