Розалія Романівна Бельгман мала вроджену жіночу інтуїцію, а також диплом психолога за плечима. Останній спокійно пилився на поличці шафи вже не один десяток років. А ось інтуїція працювала на повну, ніби конвеєр. Жінка позиціонувала себе як екстрасенса та провидицю, хоча і усвідомлювала що не володіє жодними надзвичайними здібностями. Бачити людей, ніби наскрізь? Та легко! Тільки це не мало ніякого відношення до ясновидіння. Звичайна людська уважність та спостережливість. Розуміти справжні бажання та потреби індивідуума? Також нескладно, якщо освоїти хоча б базовий курс психології! А Розалія Романівна на ній собаку з`їла. Навіть дисертацію захистила!
А ось шарлатанкою жінка себе зовсім не вважала. По-перше, сума за її прийом не була фіксованою, кожен залишав оплату згідно своїх фінансових можливостей. По-друге, вона давала такі прогнози та рекомендації, які точно не могли нашкодити. За серйозні ж справи не бралася ніколи. Наприклад, якщо до неї приходили з проханням знайти безвісти зниклу людину чи хоча б визначити серед живих вона чи ні, пані Роза радила чекати і молитися, філософськи зазначаючи, що час усе розставить по своїм місцям. Її головним принципом було: не відібрати надію. Гроші у таких випадках жінка ніколи не брала.
Але з такими речами до Бельгман зверталися вкрай рідко. Зазвичай усе було надто прозаїчніше: знайти судженого чи повернути втрачену любов і гармонію у сім`ю, подолати кризу у бізнесі і все в тому дусі. Поради «віщунки» були до смішного простими та дієвими. Скажімо, панянкам, бажаючим повернути мир у родину, Розалія готувала чарівне порошкове зілля, яке потрібно було щодня додавати до вечері, але не будь якої. Страви неодмінно мали бути м`ясними і подаватися виключно при ароматичних свічках. Уявіть собі, дружина втомлена побутом, яка готує одноманітні страви на тиждень уперед, починає постійно радувати свого чоловіка романтичною, свіжою та смачною вечерею? Ну як тут не налагодитися навіть зіпсованим стосункам? В перший день чоловік здивується і подумає, а що власне не так з його гримзою. На другий щиро порадіє. А на третій вже й з букетом квітів прийде в знак вдячності.
Підприємцям Бельгман також допомагала виключно завдяки спостережливості. Приміром, якщо вона бачила перед собою рум`яного молодика з засмагою посеред зими, то чітко розуміла, що він не перевтомлений справами своєї фірми. Таким діячам вона радила звернути прискіпливу увагу на замісника і перевірити його на чесність. А також давала магічну формулу: рівно дванадцять годин на добу присвячуй роботі і вже через місяць справи підуть в гору! Через півтора місяці клієнт, схудлий і дещо втомлений приїздив з подякою і букетом троянд: замісник повз нього крутив свої махінації, а «магічна формула» підвищила рівень прибутку майже вдвічі!
Напрочуд же, якщо «ворожка» бачила перед собою втомленого та виснаженого бізнесмена, на обличчі якого читався хронічний недосип від постійної напруги, вона радила йому змінити обстановку і поїхати кудись до моря. Нахапавшись загальних термінів з астрології, щебетала щось про планети не в тому будинку і про термінову, просто негайну зміну діяльності та оточення. Повернетесь через три тижні з відпустки, і все піде як по маслу! І тут Розалія не помилялася.
Можна скачати, що завдяки її вродженій харизмі і вмінні вчасно зупинитися і не наговорити зайвого, жінці дуже таланило. Жодного разу їй не приїздили бити морду за відверту брехню, яка тільки нашкодила.
Сьогодні до неї на прийом завітала молода приваблива жінка, не безіменному пальці якої не було каблучки, а в очах вогника. Друге було стовідсотковим індикатором самотності. Як досвідчений психолог, Бельгман з перших десяти хвилин склала поверхневий, проте безпомилковий портрет клієнтки: розумниця-відмінниця, перфекціоністка, прискіплива до інших. Її основна проблема не в тому, що вона не подобається чоловікам, а в тому, що перебирає ними, акцентуючи увагу на недоліках і не помічаючи переваг.
Проте замість цього «провидиця», сумно зітхнувши, промовила зовсім інше:
— Усе зрозуміло, вінець безшлюбності…
— Тобто? — Налякалася Уляна, яка ніколи не цікавилася нічим містичним та езотеричним навіть у підлітковому віці і почула цей вираз ледь не вперше.
Бельгман продовжувала уважно дивитися у кришталевий шар, не помічаючи там нічого, окрім власного відображення:
— Кажу, доля жіноча у тебе нещаслива…. Одненька по життю.
— Є таке. — Погодилася жінка.
— Суджений у тебе є. Бачу його обриси, далеко, ніби в тумані… Але є.
— І коли ж ми нарешті зустрінемось? — Від нетерпіння вона облизнула губи, ніби очікувала на відповідь: «Вже завтра».
— Нескоро, дуже нескоро, якщо не зняти вінець безшлюбності. Це негативна енергетично-інформаційна родова програма по жіночій лінії, яка заважає віднайти свою пару і стати щасливою.
— Родова кажете, по жіночій лінії? Ну так, моя мама вийшла заміж, але швидко розвелася. І бабуся теж.
«Авжеж, яблучко від яблуні! Така перфекціоністочка могла народитися лише у жінки, яка своєму чоловіку мозок ложечкою виїдала!» – подумала Бельгман, а в голос промовила:
— Не переживай, доню. Зараз подивимося, що можна зробити.
Уляна в очікувані затаїла подих.
#1728 в Жіночий роман
#7284 в Любовні романи
#2891 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 02.07.2023