Як поверне доля?

Розділ 9

Сонце нарешті виглянуло у вікно, почав танути сніг , ранок у горах це щось особливе.
Доки Марта спала , її компанія робила сніданок, запах кави дівчину розбудив.. Марта дуже любила насолоджуватись ранковою кавою, любила дуже мріяти коли коштувала її..

Хлопці постукали до дівчини в кімнату:

-« Вставай, сніданок готовий!» ..

Дівчинці цій завжди подобалась увага від хлопців, можливо і вони мали якусь симпатію до неї, але вона ніяк не звертала уваги на них бо рахувала друзями..

Марта , застелила ковдру , поклала подушку на місце, і знайшла телефон свій, взяла до рук, а він був виключений.

І нічого- нічого не пам‘ятала, не звертаючи уваги взяла телефон, спустилась у низ, посміхнулась, всіла за стіл і сказала всім:

-« Доброго ранку, любі одногрупники!» … і вони теж з нею привітались..

Дівчата і хлопці почали пити каву , їсти перші страви, і обговорювали, чим почнуть займатись того дня , бо вже у ввечері мають їхати назад..

Марта вдавала , що слухає розмову , взяла телефон до рук і включила телефон, як прийшло сповіщення:

-« 20 пропущених, від Олександра» .

Коли подруги почали в неї питати щось за цей день , вона ніби втратила мову, і не чула їх, а в думках:

-« Для чого я з ним говорила?» , дівчина почервоніла бо нічого не пам‘ятала , встала і пішла нічого не сказавши, друзі побачили це все і сказали :

-« Дивна якась, з нею все добре?»

Marta

Подобається

#8897 в Любовні романи
#3462 в Сучасний любовний роман

У тексті є: потяг, кохання, вірші власні

Відредаговано: 02.11.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись