Розділ 3

-” Так, я слухаю“ - сказала Марта. 

І тут з телефоної розмови крикнув голос:

–“ Ти взагалі адекватна? Я зустрічаюсь з дівчиною яка йде, нічого не сказавши? Та я чуть з розуму не зійшов бо переживав за тебе!” 
Дівчина голосно почала сміятись, вона навіть не прокоментувала у відповідь і поклала слухавку. Тому, що знала як би була потрібна не була б зайвою…

Отже, ранок пройшов просто чудово! Настрій був спорчений на весь день. Не хотілось навіть виходити  і йти коли мала стільки справ.
Весь день пролежала на самоті у теплому ліжку з улюбленою книгою в руках і телефоном І тільки думала : 

– “ Чому мене він так не цінує? Чому я досі з ним разом?“. 

Як тут…  Хлопець знов їй подзвонив щоб вибачитись , зрозумів свою помилку , що накричав і сказав :

–“ Виходь, я біля під’їзду“ . 

Дівчина пішла в душ , привела себе в порядок , не любила на людях бути недоглянутою, розстріпаною чи просто незачесаною. І спустилась по сходам вниз. І тут побачила величезний , дорогий , темно- червоний букет троянд. 

У Марти були улюблені квіти троянди , їй навіть говорили, що пахне як ця квітка , і колюча як “роза“. Видно хлопець зрозумів свою провину, але це було приємно для дівчини. І настрій зразу став іншим. 

Назар обійняв Марту і запропонував поїхати в те саме місце , що вчора , і познайомити її з давнім другом , але вже пообіцяв бути біля неї.  Марта знову обурилась і не довіряла йому, але погодилась. 
 

Приїхавши в те саме місце, знову був жахливий накурений запах.. Але вже було пусто і вільно. Ми залишились тільки двоє і більярд, аж будо дивно.. 

Марта спостерігала за шарами які котяться, хлопець любив бути в очах дівчини сильним щоб його хвалили. За короткий час , прийшло троє хлопців, привітались знову з Назаром і всіли на проти Марти. 
 

– “ Я Олександр, “ – сказав один із них. 

Дівчина підняла голову і перед собою побачила високого худого хлопця , посмішка була така щира , очі були як море голубі , волосся світло-руссяве, на обличчі щетина -борода яка йому так пасувала. Коли він почав говорити , можна було закохатись в його голос , він був настільки гарний , що можна було ставати музикантом. 

Тоді Назар , підійшов і представив свого найкращого давнього друга, сказав :

– “ Уявляєш , ми стільки років не бачились, а тут він прийшов в те саме місце, ми друзі ще зі садка , ми один за одного були горою“ 

Марта посміхнулась, вона не любила спиртного , але на цей раз замовила собі вина.  Хлопець дозволив їй трохи розслабитись і випити в компанії. 

Олександр, сидів посміхався , і дивився на неї, дивився так, як ніхто інший , між ними було якесь взаєморозуміння по погляду.  А вона просто , насолоджувалась солодким келихом вина і слухала його, слухала чітко, не хотіла щоб він зупинявся говорити.