Розділ 1

Лютий 2019 р.

Я повертаюсь в минуле…. 

 За вікном зима. На вулиці холодно і навкруги все замело. Дівчина йшла захищати дипломну роботу, на ній не було дорогих речей , проста , не любила показувати щось з себе, а в деяких моментах і себе критикувала. Ніхто не давав з дитинства підтримки і всі проблеми вирішувала сама так і ставала сильною. Батьки не вірили у неї , тому це трохи була болюча тема.. 

Цю дитину було звати Марта. Підтримкою для дівчини був її хлопець Назар, але він дозволяв її принижувати, був агрессивним, чому ця наївна дівчина не йшла від нього ? Відповіді я сама не можу досі дати. «Напевне- це просто прив‘язаність», говорила собі в голові.

Отже, після завершення дипломної роботи, одногрупники вирішили залишитись трохи за партами.  Вся група голосно сміялась, згадувала  студентські моменти і невдовзі почало темніти. 

 Назар, був накачений, смуглявий хлопець, очі карі-карі, в них можна було побачити щось в середині темне.. Вони познайомились ще коли були дітьми, завжди був привабливим , тому і подобався Марті. Його серце довго билось, коли бачив перед собою таку дівчину з пшеничним, білявим, кольором волосся.Завжди хлопець любив компанії, проводити більше часу зі своїми друзями.

Того вечора біля одногрупників, дівчина розуміла , що пізня година, але таксі викликати не хотіла, навіть не хотіла набирати до нього, тому , що знала , що він десь в компанії і пішла по дорозі сама...

 Сніг почав падати лапатий, лампи вуличці світили дорогу, машини їздили, туди-назад ,і холодно. Холодно… Не розуміла чи на вулиці чи на серці…Вона йшла по стежці сніжній і зробила висновок: «- Напевно, я йому ні каплі , не потрібна» бо він до  того часу не згадав її. 

  Невдовзі пролунав дзвінок…