Частина 14

Але літературний диктант є одним із головних осередків заселення тарганят. Навіть прискіпливості відмінниці буває недостатньо, щоб схопити за вертлявий хвіст хоч міліметрову десяточку. На перший погляд, здавалось би, нічого складного. В теорії повинні бути питання такого типу: «Хто головний герой?» або «В які нетрі нашого головного героя закинула доля?»

Але теорія та практика зовсім відрізняються. Нагально рекомендую вчитуватись у кожне слово твору, який саме вивчаєте згідно програми. Звертайте увагу на описи, а то любителі наших просвітителів нації обожнюють давати завдання на угадайку персонажів і не обов'язково, що вони будуть числитись серед головних.

Отак запитають, кого Франко охрестив дубом серед численних сторінок лонгріду під назвою «Захар Беркут». А героїв то достатньо, щоб заплутатись посеред сосен. Чомусь ім’я батька Миросі — Тугара не відразу спадає на думку. Не забувайте стежити й за погодою, адже наш шановний писака людової повісті Квітка-Основ’яненко любить висловлювати приховані почуття саме через природу в своєму любовному творі без хепі-енду «Маруся».

Також бажано проводити паралелі між різними творами. Прикладом є питання: «Хто з письменників стягнув у Шевченка цитатку про Сибір неісходиму? Я ж це розповідала, тому ви повинні знати». Після такого і відмінниця починає нервово роззиратись по сторонах у пошуках якої-небудь відповіді хоч на стінах, хоч на стелі... Так хоч у вашому пустому листочку! «ХЕЛП!!!» — репетує мозок нашої кицюні.

Літературні диктанти — це завжди нежданчик. Відмінниця навіть не чекала такої підстави. На наступному уроці ви зможете спостерігати на наочному прикладі синдром кицюні. Це стан, коли ця дівчинка готова рвати і метати, щоб перекрити погану оцінку десятком нових та заробити дванадцятку навпроти колонки з тематичними. Коли кицюня лютує, то зупинити цю шалену стихію просто нереально. Вона підготує море інформації та цікавих фактів, складе вірш за всіма канонами ямбів чи хореїв, а на додачу ще й кросворд складе, котрий всім класом за підтримкою вчительки літератури розв’язуватимуть пів уроку.

Відмінниця — така штучка, що не дозволить вам ані слова вставити у свою натхненну промову. В звичайні дні вона зможе посидіти з виглядом на обличчі: «Говори, говори, цікаво буде спростувати твої слова». Вона любить гратись з усіма, як котик зі знахабнілими мишами. Проте тепер — тримайтесь, хто може: кицюня вийшла на Велике Полювання. І не сподівайтесь, що літературний диктант можливо переписати! Адже вчителька навмисно виставляє оцінки в журнал прямісінько на уроці перед вашим нажаханим глибиною її святотатства поглядом, водночас змушуючи учнів озвучувати власні оцінки вголос. Зручніше записувати під диктовку? А оголошення оцінок перед вашими однокласниками вважається протиправним, але педагогиню ніхто не побіжить зупиняти. Усім насправді цікаво, хто і яким жахіттям поповнив шкільний журнал.