Розділ 8 — про те, які проблеми турбують монархів

Наскільки Ліда знала владних чоловіків, а як мінімум одного вона знала добре — свого боса, не дуже ці владні чоловіки люблять обговорювати з кимось свої найболючіші проблеми, а вже поготів слухати чиїсь поради, і тим більше поради тих, кого всерйоз не сприймають

І якби король міг відмахнутися від Ліди, як її офісний начальник, то, напевно, так би і зробив, але місцеві традиції та порядки, вочевидь, такої радості його величності подарувати не могли. Звичай вимагав, щоб у ніч перед ритуалом посвяти король прийшов до свого нового радника, і він з'явився.

Цікаво було дізнатися, які такі наболілі проблеми можуть бути у такого на вигляд цілком задоволеного життям монарха. Явно не фінансові, судячи з розкоші його замку. А шкода. Саме у фінансах Ліда чудово розбиралася. Ще в неї були непогані знання в ризик-менеджменті. Але вона підозрювала, що мова йтиме про політику. Чим ще займатися середньовічному монарху, як не політичними інтригами?

— Мушу зізнатися, коли прокинувся сьогодні вранці, я і подумати не міг, що мій день закінчиться настільки… своєрідно, — порушив паузу король.

Ліда не знала, добре це чи погано, що він одразу задав розмові іронічний тон. Але, загалом, вона й не очікувала, що король почне спілкування пафосно-патетичною фразою на кшталт: “О, наймудріша, останні півроку я тільки на тебе й чекав. Допоможи мені вирішити важливу державну проблему, яку, крім тебе, вирішити ніхто не в змозі”. І без його сарказму та іронії вона чудово розуміла, що своєю появою повністю зламала його картину світу, в якій радник — це навчений досвідом сивочолий чоловік, а не молода жінка. Кричуща середньовічна упередженість! От чесно, не рвалася б Ліда скоріше додому, залишилася б тут на кілька тижнів навести свої порядки і втерти декому ніс.

— Я теж зранку ніяк не припускала, що на мене чекають водні процедури і легка пробіжка в компанії розлюченого оголеного чоловіка, — повернула Ліда королю його відро сарказму.

Величність хмикнув. Яку емоцію він вклав у свій хмик розпізнати не вдалося. Згадує, як ганявся за нею по слизькій підлозі? Це йому ще пощастило не підсковзнутися і не зламати шию.

— А хочете першу пораду? Неофіційну, — уточнила Ліда про всяк випадок, адже ще, так би мовити, не вступила на посаду. — Накажіть прокласти у залі для обмивань гумові доріжки, щоб охочі скупатися не ризикували послизнутися.

— Гумові доріжки? — спантеличено перепитав король.

— Рогожові доріжки, — виправилася Ліда.

Про гуму тут, вочевидь, ще й уявлення не мають. А рогожа хоч і не зовсім гума, але теж згодиться.

Король легенько побарабанив пальцями по підлокітнику крісла. Жест людини, яка чимость спантеличена. Він тут збирався володіти ініціативою і зневажливо сипати сарказмом, а йому вже й поради роздають. Але в збентеженні монарх перебував недовго. Наступна його фраза була вимовлена ​​у властивій йому глумливій манері.

— Похвальна ваша увага до оздоблення замку. Можливо, маєте ідеї і відносно кольору штор? На моїй пам’яті з різних причин змінилося три головні радники, і жоден з них чомусь не перейнявся цим важливим питанням.

Яка у них тут швидка динаміка зміни кадрів.

— Цікаво, і що ж сталося з попереднім радником, якого не турбував колір штор?

Це питання Ліда вже ставила і магістру, і художнику. Цікаво було почути, що король відповість.

— Він несподівано зник, — сухо промовив монарх.

Змовилися вони всі, чи що? Відповідають слово в слово те саме. І якщо попередні співрозмовники Ліди цілком лояльно сприйняли її цікавість з цього приводу, то короля тема його колишнього радника явно напружувала.

— А якою була його перша порада?

На це запитання король відповів охоче:

— На той час вирішувалася доля копалень, розташованих на кордоні трьох королівств. Софоклос порадив, як вести переговори з сусідами, щоб найкращі шахти відійшли нам.

Схоже, як Ліда і думала, до радників тут переважно звертаються з політичних та геополітичних питань. Це не зовсім її профіль — вона закінчила економічний факультет. Проте все ж таки невеликий курс політології їм читали.

— А зараз, що є вашою найнагальнішою проблемою? Я готова вислухати, — солідно розправила плечі Ліда.

Настав час переходити до справи. Хай розповість, із чим прийшов.

— Моя головна проблема на сьогодні — Беладонна.

Беладонна? Мова про жінку??? Тепер настала черга Ліди здивуватися. Вона тут зібралася геополітичні конфлікти розрулювати, а питання стосується амурних справ? Хтось розбив королю серце? Знехтував його почуттями? Чи мова про зраду, ревнощі, любовні інтриги? Може, версія Ліди про те, що попередній радник відбив у короля наречену, близька до істини? Хоча... Вона глянула на монарха зі скепсисом. Загалом, наскільки Ліда знала владних чоловіків, вони не здатні на глибокі почуття. Невдалі стосунки не залишають на їхньому серці жодних ран, навіть дрібних подряпин. Он Лідин бос, наприклад, міняв жінок на раз-два. Сьогодні одна, завтра інша — здається, навіть імен не запам'ятовував. Але все-таки, про всяк випадок, вона постаралася сформулювати уточнююче питання якомога делікатніше:

— Яку проблему створила вам Беладонна?

— Вона зникла безвісти…

Ну от, іще одна. Кількість зниклих безвісти росте на очах. Щось із цим замком не гаразд, якщо тут постійно люди зникають.