Як це забути?

-Ні, ні не чіпайте мене. Прошу, будь ласка досить.

Я прокидаюсь в холодному поті с цими словами. Знов ці кошмари, як вони мене вже дістали. Як викреслити це з пам'яті?

Але це я чомусь пам'ятаю, як будто це було вчора...

"11 років"

-Дід, ти чого мене покликав? Бабуся сказала лягати спати.

-Не можу заснути красуня, захотів с тобою погратися. Якщо не хочеш, то я пішов.

-Ні, ні хочу. В що гратися будем?

-Зараз розкажу,сідай меня на коліна і трошки розведи ніжки та поцілуй свого улюбленого дідуся...

Далі я не буду розповідати, я думаю усі здогадалися, що було. У кінці своєї так названої гри, він попросив не розповідати бабусі, щоб вона не сварилася, що ми так пізно гралися. І я глупа дитина не розповіла.

Через рік його не стало. І саме можливо страшне, а може і ні, що це мені приносило почуття задоволення.

Не дивлячись на це, я росла непоганою дитиною, мені навіть подобались субкультури, я полубляла читати книжки. Але окрім цього і жіноче тіло розвивалось надто швидко і це мене бісило, я навіть почала думати, що це мій недолік.

"12 років"

Мати познайомилась з лікарем, який почав допомагати нашій сім'ї. Він дуже часто приїжджав до нас в село. І перші пару місяців начебто все було аж занадто ідеально. Потім я зрозуміла, чого так ідеально...

Він дуже часто ненароком чіпляв моє тіло. І ось вин ще один судний день. Він забрав мене зі школи и відвіз до себе погратись у комп'ютер. Але замість цього посадив на стул і почав роздягати. Усе що прийшло мені на думку, це взяти ножиці. Він налякався, але взяв з мене обіцянку не казати, щоб моя мати не відвала гроші, які він тратив на нас. Та після цього, я його дуже багато часу не бачила.

Так я промовчала і в цей раз, і починала себе ненавидіти разом з усім світом. Кожен раз надягаючи маску з посмішкою. 

Мати з кожним днем починали пити все більше і більше. Вона працювала в одному з барів, її бос був не нашої нації. Коли в нього була проблема з домівкою, мати запропонувала свою допомгу. А саме знімати усім разом квартиру, звичайно він погодився, да й нам було дешевше платити оренду. 

"13 років"

Інколи мати мне вчила як працювати, мені навіть подобалось. Але наніч у барі поки що мене боялися оствляти. Тому частіше я була вдома із ним. Перший час ми просто грали у карти, він допомогав з уроками по школі. До однієї ночі...

Він поцілував мене і повалив. Він тільки трогав, а я слухняно лежала. Коли він закінчив хотів щось сказати, я перебила його:

-Так, не розповідати мамі, я знаю.

Тоді я дуже довго плакала, бо я розуміла, що ми живемо за його рахунок, а мати зі своїми гульками не потягне квартиру, школу та їжу. 

Так було майже кожну ніч, поки я не стала настоювати, щоб я працювала повну зміну у барі. І нарешті мені дозволили.

Так я познайомилась з хлопцем. Він був старшим за мене, не дуже гарним, але чомусь був мені цікавим. І ось через деякий час зі своїм інтересом, я лежала під ним у парку. Після цього, я одразу розійшлася з ним, а нашому квартиранту я стала нецікавою. Тоді окрім ненависті до себе, я почувала себе нібито випила заспокійливого.

Саме у барі я познайомилась з нібито моєю першою любов'ю, але як я помилялась...