Як мисливець боявся іти на полювання у ліс (з новою версією)

Як мисливець боявся іти на полювання у ліс (рукописна версія)

   Одного разу, жив-був один мисливець, який боявся іти до лісу. Зараз, я усе розповім.

   Одного разу, до мисливця прийшов сусід. Він сів за стіл, та й каже йому:

   — Що ж, друже: я думаю, що тобі треба самому іти до лісу на полювання.

   — Чому? — запитав мисливець.

   — Розумієш, — пояснив сусід. — У мене стільки справ, а іти до лісу — просто лінь туди ходити. Тому, доручаю я цю справу тобі.

   — Але, як же ти? — запитав мисливець.

   — А я вдома залишуся, — сказав сусід. — Коротше, бувай. Зустрінемось пізніше.

   І після цього, вони розійшлися.

   Згодом, настала глибока ніч, і мисливець боявся іти на полювання у ліс. Але йому довелося, так як він обіцяв своєму сусіду про це полювання. Він взяв зброю, і у загубленому вигляді пішов на полювання.

   Ніч для нього була страшною, і тому, він пішов спочатку вбивати ведмедя. Він взяв рушницю у руки, і сказав:

   — Так, зараз я вб'ю цього ведмедя, і тоді мій сусід зрадіє, як я добре полюю на диких тварин!

   Він приготував зброю напоготові та вистрільнув із нього, але потрапив не у ведмедя, а у стовп дерева.

   — Чорт тебе! — закричав на цей стовп мисливець. — Чому ти мені заважаєш?! Щоб тебе знищили, скумоїде нещасний!

   Тут же виходить із берлогу ведмідь, і від звуку вистрілу, він кричить на усе горло:

   — Хто посмів стріляти у мою берлогу?! Ох, мабуть, нехай буде той підлий мисливець! Я його роздеру на частини!

   — Ой-йой! — йойкнув мисливець, і сховався за деревом. Але, ведмідь вже здогадався, хто це був. Як тільки він рознюхував тут усе, так він й заричить на усе горло та на увесь ліс:

   — Мисливцю!!! Я тебе вб'ю!!! Ну, постривай!

   І мисливець побіг з усіх ніг по лісу. За ним побіг ведмідь. Але, той сховався за деревом вчасно. І ось: у цей момент, мисливець побачив лисицю, яка виходила зі своєї нори на полювання.

   — О! Лисиця! — зрадів мисливець. — Вб'ю її, й одразу буде нова здобич! От зрадіє сусід, коли побачить, що я й лисицю дістав!

   Він знову направив рушницю, й знову потрапив у стовп дерева.

   — Прокляття! — закричав мисливець. — І коли ж я вб'ю врешті-решт цих тварин? Щоб тебе, ненормальна зброє!

   У цей момент, лисиця каже:

   — Ой, я так і знала, що цей підлий мисливець прийде сюди цією ніччю на полювання! Ох, зараз я його з'їм! Ну, постривай!

   І тут кричить на усе горло ведмідь:

   — Мисливцю!!! Я тебе бачу!!!

   І мисливець побіг по доріжці у задній шлях. Ведмідь та лисиця погналися за ним навздогін.

   — АААААААА!!! — кричав мисливець на увесь ліс. — Врятуйте!!! Допоможіть!!! За мною гоняться ссавці!!!

   І він згодом вийшов із цього темного лісу. Він зрадів, що повернувся на свій край, й пішов додому.

   На наступний день, до нього прийшов сусід, і мисливець розповів йому історію. Сусід дуже здивувався:

   — І що? Ти не зловив цього ведмедя та цю лисицю?

   — Ні, звісно ж! — підняв руки мисливець. — Вони спочатку за мною побігли (я тікав від них), а потім вони пішли до себе додому.

   — Ну й пригоди! — здивувався сусід.

   — Так! — сказав мисливець, і пообіцяв собі: — Тепер, я ніколи не буду іти ніччю на полювання у ліс! Обіцяю!

   І він більше ніколи не йшов ніччю на полювання у ліс. Так і закінчилася ця історія.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше