Як ми цього не помічали

Піжама з довгими рукавами

Лікарня... В цьому селі вона виглядала моторошно. Мабуть, вона зараз розвалиться." Зараз я стою навпроти покинутої будівлі. Так, ви правильно зрозуміли: покинута будівля. Я б ніколи не подумала, що саме так може виглядати лікарня. Здавалося, наче там вбивають людей, а не лікують, - друкувала Белла у своєму зошиті. У мене завтра важливі справи. Але..."

Позаду дівчини з'явилися Єва. Та, якраз, прямувала до "покинутої будівлі". Навідати Емму.

-Чорт! - вона відірвала аркуш. Що тобі треба?

-"Впасти тобі в довіру", - подумала Єва.

-Мені здається, тобі вже час йти!

-Ойй, ти права. Мені дуже погано... - втекла дівчина.

-Аплодисменти! Неймовірна актриса!

По дорозі до готелю Белла натрапила на Тетяну Іванівну. Згадавши, що у неї треба дещо попросити, вона зупинилася.

-Вибачте! Я хочу з вами серйозно поговорити. Даєте згоду?

-Добре, але якщо це справді щось важливе.

-Звичайно...Еее... Можна я завтра нікуди не поїду.

-Це не обговорюється!

-Зачекайте! Ви добра людина. Можете не приховувати це. Я впевнена, що вам байдуже поїду я, чи ні. Але по принципам вчитель повинен бути суворий.

-Залишайся в готелі. Але це тільки між нами.

-Єс! - дівчина зраділа, як маленьке дитя, якому подарували повітряну кульку.

***

Тільки, що дівчина занурилась у глибокий світ сну. Одразу ж задзвенів будильник з нагадуванням.

-Тобі час ставати агентом. Підйом! Я знаю, ти ще спиш. Один..два...три. Вставай!

Допомогло! Белла повільно піднялася з покривалом на голові. Але з того моменту щось пішло не так. І дівчина впала в своє м'якеньке гніздечко, де можна не думати ні про що. Вона вирішила ще розслабитися 5 хвилиночку і перекотилася на іншу сторону ліжка. Але то було великою помилкою, адже то було не ліжко. Кімната була маленькою, а гніздечок 4. Виходячи з цього, дівчині не вистачило місця перекотитися і вона вріпилася чолом в ліжко, де спала Діна.

-Ой, морі подруга! Я тобі скажу так, тут даже краще. І ноги не звисають, і не жарко. На цей раз Белла піднялася без падінь. Вона покрутилася навколо кімнати і не побачила ні одної живої особи, крім мухи.

-Виявляється, я розмовляла з мухою? Мг.. Ось тільки питання, а де всі? Емма в лікарні, Єва ж з нею, Діна не зрозуміло де. І я Белла. 

Після того, як дівчина подивилась на годинник, вона підірвалася, швиденько зібралася і попрямувала до лікарні. На вулиці було 6 ранку, а це означає, що погода просто неперевершена.

-Я не знаю, навіщо я отримала скільки травм від прокидання, - Белла дістала телефон і почала знімати відео. - Але... але мені здається, що зараз я зможу дізнатися відповідь на ті питання, які не давали мені заснути. 

Від готелю до лікарні можна було дійти за 30 хвилин. Але якщо на цю дорогу подивитися з дрону, я б тоді сказала, що це квест страху у Чорнобилі.

-Тут також зустрічаються "заброшки". Хохо.. - вона продовжувала знімати влог. - Мені напевне буде соромно передевлятись те, що я назнімала. Тому, що мені.. БАХ - дівчина завмерла, приховати страх було не можливо. Все таки, вона наважилась, перехрестилась і подалася в обійми страхові. -Я дещо відчуваю.. Я відчуваю кроки, що хрустять позаду мене. 

-Ст..і..й!! - кричить чоловік, задихаючись. На ньому була біла піжама з довгими рукавами, по коліна.

Белла ризикнула повернути голову і подивитись, що коїться за її спиною. Вона злякалась побачивши, як чоловік втрачає свідомість. За дві секунди вона була біля нього, і робила все можливе, щоб поставити його на ноги. Неподалік від неї лежала пляшка з водою. Звичайно, вона виглядала не свіжою, але це все, на що спроможна була Белла в ті хвилини. 

-Фух...Я так злякалась. Що трапилось? - чоловік відкрив очі, піднявся і йому стало набагато краще, після тієї водички.Недарма вона її взяла.

-Мені потрібно додом,у - налякано вигукнув чоловік.

-Так, звичайно! Я вас не тримаю, - Белла жестами дала зрозуміти, що дорога відкрита.

-Я не знаю, як ви так довго тримаєтесь?

-Нічого не зрозуміла. Де тримаюсь?

Чоловік намагався піднятись, дівчина злякалась, але подала руку допомоги.

-Ні. Ти все таки не втрималась і жахнулася. Ну так, не щодня по вулицях бігають люди з психлікарні. Це доречі єдина тут лікарня.

-Що? Мою подругу збила машина...Але у неї не настільки все погано. Маленький струс мозку, але ж не в психлікарні, - у неї насупилися брови, а рот відкрився від почутого. Вона намагалась відігнати поганки (погані думки), але вони чомусь хотіли в гості.

-Мені поставили не правильний діагноз. І через силу відправили сюди. Більше не було ідей, як тікати. Тепер ти зрозуміла чому на мені піжама з довгими рукавами. Мені час бігти, а то ще знайдуть і пічкатимуть таблетками. Ти геро! Що спасла мене. Добро повернеться! - чоловік рушив, але забув дещо сказати і вигукнув. - Доречі, ти коли-небудь бачили документи своєї подруги? Псих не завжди виглядає, як псих. Бувай!

На останок, він помахав рукою.

-Дякую, я тепер ще більше себе накручую.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше