Негативний досвід Марічки

          Море освіжило її тіло. Голова ж залишалась макітрою. В голові тисячі думок про любов, вірність, зраду, ненависть, зневіру, зневагу, відразу… чому люди такі? Чому вони не можуть бути ідеальними?

Чому так важко бути вірним своєму партнеру? Марічка думала, що це не важко. Просто треба любити, кохати свою людину. Свого чоловіка. Тоді не буде потреби шукати якогось нового кращого. Якщо ти маєш найкращого, для чого тобі ще краще? Можливо те, що знайдеш потім буде лише гіршим. Зіпсує тобі життя, настрій, переверне твоє життя догори дригом. А що тоді?

           Неодноразово до Марічки залицялись мужчини. Вона рано, чи пізно дізнавалась про те, що у них є або законна дружина, або громадянська, або коханка і дружина, або дівчина, або дівчина-друг.

Зрозуміти таких мужчин справа не з легких. З одного боку вони ображені на когось, чи то на свою законну, або просто жінку. У них є купа зауважень претензійного характеру. Вони можуть годинами нарікати на свою долю.

То від них раптом несподівано хтось завагітнів і вони змушені були вішати ярмо на шию. То вони сумніваються, що то їхня дитина. А може та дівчина, чи дружина нагуляла деінде. І він не повинен нести відповідальність за її розгульне життя і наслідки незахищеного сексу.

Жінка каже: «Кидай пити, а то не буду з тобою спати!!!». А він мстить п’є і п’є ще більше, щоб не стояв. Марнує життя молоде і здоров’я своє…

Інший сумнівається в тому, що його дружина кохає, бо не годує його борщами і лігумінами, коли той натомившись приперся до дому.

Один попався винятковий… у нього аж п’ятеро дітей…він розлюбив жінку. Вона жирна корова. Марічка запитала в нього: «Як твоя дружина виглядала, коли ти її брав за дружину? Гарна була? Доглянута?» То до чого ти  її довів? Жінка виглядає так, як вона відчуває себе.

Коли її кохають, пестять, цілують, носять на руках, - вона цвіте і пахне, вона доглядає за собою.

Коли її щодня криють матом, кричать, достьобуються, критикують, роблять недоречні зауваження, - вона безсило опускає руки і пливе за течією, навіть у дзеркало зайвий раз не хоче заглядати. Вона їсть безупинно. Заїдаючи свої проблеми стає ще огряднішою і краси їй не додається з кожним кілограмчиком.

Зустрічались їй і чоловіки, які просто хотіли її, її тіло. Просто на раз. Вона в такі прекрасні миті почувалась одноразовим посудом. І втікала з полиці супермаркету. Їй там не місце. Вона ж унікальна, чиста, незаймана чаша. Вона ніяк не мирилась з тим, що її можуть використати за раз , а потім їй все життя провести на смітнику серед непотребу. Такі думки роїлись в її голові.

Кажуть, що любові і смерті шукати не потрібно і одне і друге знайде тебе само. Дехто каже, що шукати слід активно. Марічка розгублено вивчала різні теорії, історичні факти, практичні поради досвідчених старших людей. У неї було таке відчуття, що всі щось недоговорюють, приховують важливу інформацію.

Секс на один день був неприйнятний тільки тому, що вона була незайманою і боялась цього більше, ніж вогню. Їй було лячно і цікаво водночас. Марічку виховували так, що вона не могла просто позбутись своєї цноти. Вона хотіла подарувати перший раз достойній людині. Тій, що оцінить її чистоту, тому, хто не буде сміятись з того, що вона до тепер така непорочна.

Вона не знала відчуття, які люди відчувають, підсвідомо відчувала, що це, мабуть, приємно. Але, страх бути викинутою з життя людини, яка просто так скористалась її наївністю не давала несерйозним чоловікам надмірно близько наближатись до неї. Вона тримала дистанцію. Була неторканою. Берегла свій інтимний простір. Вищі сили допомагали їй в цьому.

Вона вміла стріляти очима наче стрілами. Але ці стріли не мали кокетливий ноток. Це були стріли серйозності, почуття власної гідності, стріли мудрості і непорочності.

Очі в неї були натреновані ще з дитинства. Заняття спортом дають хороший старт в житті молодої людини. Вона швидко оцінювала ситуацію, виходячи з побаченого, аналізувала інформацію. Формулювала поведінку в заданій ситуації. З легкістю визначала швидкість рухомих предметів.

Марічка довго не могла прийти до тями. Вона до тепер не знала чого вона  насправді хоче. Її думки блукали світами знаними й незнаними. Вона прокручувала в пам’яті все, що пам’ятала про себе. Хотіла зрозуміти себе - пізнати істинну себе.

Вона мала рацію, коли не дозволяла наближатись до себе на гарматний вистріл тих, хто їй не подобався з першого погляду. Перше враження – інтуїтивно правильне. Потім придивляєшся до людини, починаєш шукати в ній щось добре приховане людяне.  Людина не змінюється радикально. Вона може зусиллям волі позбутись шкідливих звичок, змінити стиль, зачіску, закосити під когось. АЛЕ ТЕ ЩО В НІЙ СИДИТЬ ВІД НАРОДЖЕННЯ - НЕЗМІННЕ НАЧАЛО, - її характер, базові характеристики, вихідні дані, так би мовити.

Марічка – романтик. Можливо, це зараз і не в моді. Життя сьогодні – це вир, який затягує людину, блокує можливість робити те, що хоче вона. Вона мусить робити те, що мусить. Бути собою не обов’язково. Будь як всі, - і буде тобі добре. Всі, як всі. Масове виробництво. Сіра маса… Миші і ті різняться.