Як Марічка відпочивала на Юбк
НАРЕШТІ МОРЕ
Тролейбус… а може не тролейбус, а шиканемо на таксі?
ЮБК.
Розмістилась.
На узбережжя.
Он воно яке?!
Треба спробувати море на дотик. Травень… холодна водичка в морі. Марічка не морж. Вона домашня. Звикла до тепла і комфорту. Ніжками водички торкнулась. Ноги звело. Застрибала Марічка на березі чорного моря. Сонечко світить, теплом огортає ніжно, а вода охолоджує бажання заходити глибше. Нічого, у Марічки ще багато часу.
- Ще звикну, розпробую. Не варто поспішати, треба дати собі час для акліматизації, - думала Марічка. І це було правильне рішення.
Весна – найкраща пора для подорожей вздовж південного узбережжя Криму, не тільки тому, що не спекотно, але й тому, що все навколо милує око, аромати проникають в душу, наповнюють життя новими емоціями, створюють приємні враження.
Марічка придбала карту та туристичний довідник. Ввечері вона зручно влаштувалась і почала будувати плани на наступний день. Вона прекрасно розуміла, що не може побачити всю красу за один день. Тому зупинилась на Ялті. Вона стільки всього чула про це яскраве туристичне місто, хотіла прогулятись набережною, пообідати в ресторані, купити сувеніри, зробити незвичні фотографії, на пам'ять.
#2683 в Жіночий роман
#4799 в Сучасна проза
Відредаговано: 09.07.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
