ПОНЯТТЯ ЮБК ТА МРІЯ ПРО НЬОГО, В УМОВАХ СУВОРОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Вирішила самотужки усе це знайти в Інтернеті. Знайшла привабливі пропозиції у приватному секторі невеликого населеного пункту з вигодами в номері (ванна,туалет, холодильник,кондиціонер,телевізор)без або з харчуванням... і там так дивно було написано «Отдых на ЮБК».
З такою абревіатурою Марічка стикнулась вперше. Це слово не давало їй спокою, кого не питала, - ніхто не знав. Щось було таке в ньому привабливе, романтичне, чарівливе. Вона вирішила то слово загуглити (Google – пошукова система).
Он воно що!? Зрозуміло. Тепер все стає на свої місця.
Марічку дратували незнайомі слова. Вона завжди була допитливою. Багато знала, але думала так як великий філософ СОКРАТ «Я знаю, що я нічого не знаю, а інші і того не знають». Адже чим більше ти розширюєш горизонт своїх знань, то глибше ти переконуєшся в тому, що ти нічого не знаєш. І це так класно! Тому можна все життя навчатись і ще щось нове дізнаватись і дивуватись тому і визнавати себе незнаючим чого-небудь. Знання – це сила! А коли сила є, то розуму вже не треба, скажете ви. Не вгадали. Щоб правильно розподіляти свою силу, спрямовувати її у потрібному керунку необхідно мати неабиякий розум. Надзвичайно важко тій людині, що позбавлена розуму, навіть, якщо вона сильна. А наша Марічка була більше розумна, ніж сильна.
ЮБК- Южный берег Крыма, а українською – Південне Узбережжя Криму (ПУК), - від мису Айя на заході до гори Кара-Даг.
Абревіатури, це добре, але я хочу на море. - Подумала Марічка. Зателефоную своїй Оксані.
Поговорили ще. Але нічого не могло відволікти Марічку від думок про бажане. Їй захотілось переміряти весь одяг перед великим дзеркалом у спальні. Вона приміряла вбрання одне за другим і уявляла куди вона в них піде або поїде. В її планах було потрапити у всі відомі туристичні місця Криму. Вона вирішила скласти список місць, обов’язкових для відвідування. Виявилось, що відпочивати треба довше. Ну що я встигну за ті 10 днів? А хотілось побувати і в Ялті, і в Севастополі, і в Судаку і в Алушті з Алупкою на Ай-Петрі…
Марічка вирішила розпочати тур з мису Айя. А я в Крим теж хочу! Гайда на море!!!
Марічку не могло не тішити те, наскільки вона наближалась до здійснення мрії. Мрія була он там – не за горами, а може й за горами. В Криму ж є гори!
Вона любила гори, адже виросла на Прикарпатті, - древньому культурному центрі Західної України. Карпати милували її око. Вона могла годинами споглядати у віконце потяга, який волочився горами, пролізав у всі тунелі…
Згідно статистичних даних, подорожувати потягом значно безпечніше, а ніж літати літаком. Марічка любила статистику. Це ціла наука тісно пов’язана з чисто математичними розрахунками. Математика – улюблений предмет у школі. Алгебра, краща від геометрії. В алгебрі - більше розрахунків, в геометрії - аксіоми, і що найгірше теореми, які чомусь постійно потрібно доводити…
Вибір не великий, обираю потяг. Оскільки у нас, в Україні, існують монополісти в різних сферах, в тому числі і надання послуг пасажирських перевезень, не залишалось вибору іншого, як скористатись послугами «Укрзалізниці».
Марічка любила комфорт, тому обрала найкращий тип вагону, не беручи до уваги вартість, адже подорож триватиме майже добу, а вона хоче насолоджуватись відпочинком, а не стогнати та мліти від дискомфорту.
Ми самі творимо своє життя, робимо вибір. А потім маємо наслідки свого вибору. І дивуємось. Як таке могло трапитись саме зі мною? Добре - з іншими, вони часто помиляються, але ж я… не така…завжди права.
Цього разу Марічка була права. Вибір їй подобався і влаштовував у всіх відношеннях. Ціна квитка кусалась, але не дуже. Дівчина ж не відпочивала багато-багато років поспіль, накопичувала гроші. Тепер вона їх не шкодувала, - витрачала, адже гроші існують для того, щоб їх витрачати:)