Читати статтю

«Те, що ми знаємо, — обмежене, а те, чого не знаємо», — нескінченне».

П'єр Лаплас, французький математик

ЗМІ рясніють заголовками: «Глобальне потепління загрожує!», «Вчені зробили заяву про глобальне потепління», «Планета на порозі катастрофічного підвищення температури» ітд.

Якщо ви інтуїтивно розумієте, про що йдеться, але ніколи не вникали в суть проблеми, то я поставив ціль розібратися самому та пояснити вам простою, не завантаженою термінами мовою.

Спусковим гачком для написання статті постали дві новини.
Перша. «В Гренландії відколовся величезний шматок криги розміром 110 кв км».
Друга. «У Нью-Йорку встановили годинник, який показує відлік до екологічної катастрофи».

Не потрібно бути Ейнштейном, щоб після прочитання зрозуміти, що ці новини взаємопов'язані, а сила, яка відірвала льодовик розміром з Оболонський район в Києві, отримала назву глобальне потепління. Підвищення середньої температури повітря, танення льодовиків, збільшення рівня світового океану, паводки, катастрофи... Ми вже в епіцентрі подій. Прошу обміркувати дані, презентовані Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату (МГЕЗК, англ. Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC). На жаль, вони не радісні. Ось декілька прикладів. Якщо рівень океану підніметься хоча б на метр, то 50% площі Бангладешу буде затоплено (в країні проживає 170 млн). Всього один метр підняття океану, і В'єтнам (96 млн) може позбутися своїх основних сільськогосподарських земель, а 11% населення втратять домівки. Згідно даних супутників, через нинішнє танення льодовиків Гренландії та Антарктиди рівень океану може вирости на 15 см до 2050 року.

Не вселяє радість і дослідження Global Business Network на замовлення Пентагону, яке показало, що в гіршому випадку глобальне потепління на Землі може визвати і глобальний хаос. Втративши будинки та землі, мільйони біженців кинуться рятуватися ігноруючи державні кордони; розпочнеться мародерство та грабунки. Уряди країн втратять будь-який авторитет. Тисячі загинуть. Погодьтеся, перспективи не найкращі, тому крім держав та організацій на сполох б'ють прості люди, яким не байдуже життя майбутніх поколінь.

Наприклад, художники Ган Голан та Ендрю Бойд з Нью-Йорка. Чоловіки провели акцію «Кліматичний годинник». Цифри таймера на Юніон-сквер відраховують час, за який вичерпається «вуглецевий бюджет» людства. Таймер стартував 19 вересня о 15:20. На ньому були вказані цифри «7:103:15:40:07», що означало сім років, сто три дні, п'ятнадцять годин, сорок хвилин і сім секунд. Саме стільки часу, за підрахунками науково-дослідного інституту Mercator з питань зміни клімату, залишилось у людства до моменту, коли глобальне потепління стане невідворотнім.

Давайте розбиратися. Почнемо з основ.

Природне середовище, в якому ми живемо і в якому формується клімат нашої планети, називають кліматичною системою Землі. Кліматична система включає в себе не тільки атмосферу (газову оболонку Землі), але і гідросферу (океани, моря, озера, річки), і літосферу (сушу), і кріосферу (сніг, морський і гірський лід, а також лід, що міститься в материкових щитах Гренландії, Антарктиди і полярних островів), і, нарешті, біосферу, що об'єднує всі види живого. Всі ці складові кліматичної системи перебувають у тісному зв'язку, обмінюючись енергією і масою.

Кліматична система Землі

Я не буду розповідати про історію становлення кліматології, я не таку ціль ставив перед собою. Зазначене вище лише демонструє, що ця наука емпірична. «Чому?», запитаєте ви? Тому, що було б дивним проводити експерименти цураючись спостережень, коли під боком маємо все необхідне: небо, землю, воду, лід тощо. Саме тому кліматологія будується виключно на даних спостережень. І якщо в кінці 19 ст. дослідники використовували дані з метеорологічних станцій на суші та в океані, то з 20 ст. нашу Землю під лупою почали вивчати супутники. З супутників ведуться телевізійні, інфрачервоні, мікрохвильові, радарні і лазерні зйомки. Вони допомагають отримати різнобічну варіацію даних: інформацію про опади, хмарність, сніговий і крижаний покрив (привіт, Гренландіє!), температуру, вологість, дрейф айсбергів. Лежачи з телефоном у ліжку і не виглядаючи у вікно, ми знаємо як одягатися наступного дня.

А тепер увага. Завдяки оцінці та аналізу зібраних даних, вчені побачили те, що заставило їх не рухатися. Не допомогли перевірки, бо не було помилок, не врятували зустрічі і обговорення.

Крива графіку середньорічної температури стрімко пішла догори.

Коли всі дані по середньорічних температурах «на місцях» були зібрані воєдино і по ним була знайдена середньорічна температура — середня по всій поверхні земної кулі, виявилося, що вона помітно зросла. Саме це явище кліматологи називають «глобальним потеплінням клімату».

В П'ятій оцінній доповіді Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (2013р.) вказано, що в період 1880-2012 рр. середня глобальна температура підвищилася на 0,85°C. Висновки групи однозначні: зміна клімату реальна, людська діяльність є основною його причиною.

«А як же сонце?», запитає розгублений читач? Може то сонце почало дужче жарити? Через нього ж на дворі так спекотно! Інформація про це небесне світило — це тема для написання іншої статті. Вам залишається повірити дослідженням, що виміряна величина сучасної сонячної активності набагато менш значима для глобального потепління, ніж вплив парникових газів на клімат. Саме про них піде мова далі.