"Як Гнат Захарович "Паркер" продавав.

Очільник відділу продаж компанії «Глобал Стар интернешнл», відірвав погляд від сторінок резюме. Він здивовано поглянув на чергового кандидата, який мав намір здобути посаду менеджера з продажу. Ще раз поглянувши на аркуші з роздрукованим текстом, чоловік відклав їх у бік та посміхнувся.
— Ви мене здивували Гнат Захарович. Адже в оголошенні був чітко вказаний крайній вік, який надає змогу отримати цю вакансію – 30 років.
— Так я бачив, але вирішив прийти на співбесіду. Може, мені поталанить?
— Гнате Захарович. Шановний! Я б зрозумів, якби вам сповнилося 33, або, навіть 35 років. Але ви минулого тижня відсвяткували 56-ту річницю, з дня появи на світ, — чоловік розвів руки у боки, виказуючи своє здивування.
— Саме так, — посміхнувся кандидат на отримання вакансії. — Але ж за спробу гроші не платять. Я відчуваю себе, ще досить молодою людиною, то чому б і ні?
— Згоден. Як на свій вік, ви маєте чудовий вигляд. До того ж вдягнені у гарний костюм. Стильна краватка. Черевики сяють, немов ліхтар уночі. Я згоден. Ваш вигляд вражає. Але ж не на тридцять років. До речі, як ви підтримуєте форму? Бігаєте? Фітнес програми для чоловіків? Йога? — чоловік зацікавлено поглянув на співрозмовника.
— Та ні. Мені ці дурниці ні до чого. Коли є час, то займаюся підводним полюванням. Постійно, три рази на тиждень, ось уже протягом семи років – відвідую разом з дружиною тренування у танго-клубі. Ще інколи стрибки з парашутом. Подорожі світом. А найбільше полюбляю довгі піші прогулянки разом з коханою жінкою. От, мабуть і всі вправи. Та ще в мене четверо діточок та п’ятеро онуків. Як, кажуть, вчені – спілкування з молоддю, зменшує кількість років проведених на цьому світі.
— Дива. Перший раз чую за такий різноманітний стиль підтримання відповідної форми.
— Та ніяке це не підтримання. Я займаюся тим, що мені подобається. Їм, що вважаю корисним та смачним. Не зловживаю алкоголем, та цигарками. Так, під настрій гарний коньяк, або «Мартіні», чи сухе вино. Та ще не переймаюся, через всілякі негаразди, що трапляються у житті кожної людини. Не реагую на плітки поза спиною.
— Тобто ви стресостійка людина? Це ви взяли з кодексу японських самураїв? Немає чого перейматися коли це ще не сталося. Та немає чого перейматися коли це вже відбулося?
— Саме так, але без японців обійшлося. Життя навчило.
— Ви цікава людина. Але вік…
— Вас бентежить мій вік?
— Саме так. Адже мені нещодавно виповнилося лише 28 років. Я обійняв цю посаду два роки тому. Старше за мене лише очільник відділу маркетингу та власниця компанії. Та мене бентежить ще одне. Ви вказали у резюме, що у вас сорок років стажу у сфері продажу. Це, як зрозуміти?
— А ось так і зрозумійте.
— Докладніше, будь ласка. Що саме ви продавали?
— Та це довга історія.
— В мене ще є час. Я вас слухаю.
— У шістнадцять років, я з батьком перший раз поїхав до Москви продавати черешню, абрикос та усілякі інші фрукти. Потім возив до Румунії, Польщі та Югославії всілякий мотлох. Пізніше почав возити з Туреччини шкіряний одяг. Поступово відкрив власні крамниці. Вийшло чудово.
— А чого покинули? Якби ви й далі займалися продажем шкіряного одягу, то не опинилися б у нас на співбесіді.
— Та розумієте шановний, — чоловік поглянув на бейдж співрозмовника. — Шановний Микола Івановичу, в мене вийшло непорозуміння з дружиною та старшою донькою. Вони разом зі мною створювали цей бізнес, а зараз вважають, що я там зайвий. Що мені час відпочивати. Розумієте, вони піклуються за мене. За мій стан здоров’я. Я їх розумію, але не згоден. Мені, ще дуже рано відправлятися на відпочинок. От і почав шукати іншу вакансію, щоб уникнути сварки у родині.
— Дозвольте. Але ми займаємося продажем сантехніки. До чого тут шкіряні вироби?
— Микола Івановичу.
— Та можна просто Микола.
— Добре. Отже, Микола. Яка різниця, що продавати? Якщо людині потрібен унітаз, або змішувач до ванної, то він повинен купувати його в мене, а ні в кого іншого. А перелік товару я вивчу швидко. Не переймайтеся.
— Гарна відповідь. Ви мене постійно вражаєте.
— То за чим справа стала? Випробувальний термін усе з’ясує.
— Може, й так. Але пропоную вам попереднє випробування.
— Що, ручку продати?
— Саме так. Якщо ви мене вразите з цією вправою, то я піду до керівництва з пропозицією узяти вас до мого відділу.
— Та давайте вже вашу ручку.
Микола витяг з кишені стильний «Паркер» та простягнув його Гнату Захаровичу. Чоловік взяв ручку, оглянув її й недбало кинув до столу.
— Щось не те? — Микола збентежено поглянув на чоловіка.
— Саме так. Придбали за рекламною акцією? За шість тисяч гривень? У інтернет-крамниці?
— Авжеж. Що не так шановний?
— Усе не так, бо це підробка.
— Що? — Микола вирячив очі.
— Саме те. Нічого так дивуватися. Вас ошукали. Справжній пір’яний «Паркер» з золотим пером коштує щонайменше від дванадцяти тисяч гривень. Якщо ви зателефонуєте до тієї інтернет-крамниці де придбали цю іграшку, то можу закластися на двісті гривень, що номер виявиться бездіяльним. А якщо почнете шукати за вказаною на сайті адресою, то здивуєтеся, ще більше, через її відсутність у реальному світі.
— Та годі вам мене лякати. Там усі ознаки на ручці. Я перевіряв.
— Хлопче. Розтлумачую по пунктах, як зараз кажуть для «чайників». Не ображайтеся, але так і є. По-перше, пане Микола, у вашому випадку відсутнє фірмове гравіювання, або відбиток на ручці та на самому пері.
— Але там відбитий фірмовий знак.
— Він не відбитий, а нанесений фарбою. Почухайте його і він зникне, немов туман сонячного дня. По-друге, на пері немає відбитку проби. А це повинно бути, якщо це не позолота. По-третє. На зворотному боку пера немає маркування стосовно його розміру.
— Якого, ще розміру?
— Розміру, як на штанях. Маркування XF – супер тонке, F – тонке, M – середнє, B – товсте. У вас там немає нічого. Та до біса цю ручку. Миколо, а навіщо вам взагалі, вона здалася? Задля придбання поважного вигляду? Так ті хто побачать цю підробку потай почнуть глузувати з вас. Бо для тямущої людини це немовби «Ролекс» за тищу гривень. Вигляд, ніби той самий, але на справжній годинник не тягне.
— Ви мене вразили, — зітхнув Микола крутячи у пальцях ручку.
— Та не переймайся ти вже так. Якщо тобі так кортить мати справжній «Паркер», то ось тримай, — Гнат Захарович простягнув хлопцю візитівку.
— «Елітні канцелярські товари», — Микола проглянув дрібний текст та номери телефонів.
— Це одна з небагатьох крамниць у нашому місті, де тебе не ошукають з такими дорогими товарами.
— Дякую. Сьогодні ж і відвідаю, — хлопець сховав візитівку до кишені сорочки.
— Ну якщо з «Паркером» ми скінчили, то дозволь повторити запитання. Навіщо тобі ручка? Ти ж взагалі користуєшся або ноутбуком, або айфоном. Тицькаєш на клавіші. Мабуть, вже й забув коли востаннє щось писав, крім власного підпису під рахунками та узгодженнями. Бачу в тебе Х-й. За трицатник придбав? — Гнат Захарович блискавично змінив напрямок розмови.
— Тридцять вісім. Попереднє замовлення, ще до оголошення про початок продажу. Півроку чекав.
— Гарний апарат. Шкода стане, якщо поцуплять, або втратиш.
— Як це поцуплять?
— Та дуже легко. Ти ж його усюди з собою тягнеш. Хизуєшся у фітнес-центрі, у кав’ярнях, у барах, у нічних клубах. Поцуплять, а разом з ним й інформацію про власника. Так можна й на гроші влетіти. Адже в тебе там і «Приват-24» і кредити, та й уся інша корисна для зловмисників інформація?
— Саме так.
— Тому в мене два телефони. Один для банківських розрахунків, та спілкування з усілякими установами. Другий задля підтримання іміджу. Але в мене китайське виробництво. На перший погляд, навіть ти не відрізниш. А коштує у п’ять разів дешевше.
Гнат Захарович витягнув з кишені реплику iPhone X. Він простягнув апарат Миколі. Хлопець поклав поруч обидва айфони та почав порівнювати зовнішній вигляд.
— Дивись не дивись, а різниці немає. До того ж за показниками він не на багато відрізняється від твого. Ось поглянь. Телефон працює на операційній системі Android 6.0 з реалізованим зовнішнім виглядом iOS, що надало йому змогу придбати універсальний інтерфейс. Реплика оздоблена батареєю з високою місткістю, яка становить дві тисячі шістсот мАг, тому телефон, може, функціонувати впродовж тривалого часу. Як і у твоїй моделі в нього присутня фронтальна камера 8 мегапікселів та камера з 15-ю мегапікселями, яка робить знімки гарної якості при наявності нормального освітлення. Зазвичай у погано освітленому місці, або в темний час доби, на якісний знімок розраховувати не варто. Але твій айфон теж не без вад і він має свої огріхи.
Окрім того тут встановлено HD-дисплей Retina з роздільною здатністю 1334 × 750, який відрізняється яскравістю та забезпечує відмінну видимість інформації. Цей чудовий пристрій швидко працює внаслідок потужного чотирьох ядерного процесора MTK 6592.Cortex-A9. Частота процесора 1200 mhz.
Микола здивовано слухав співрозмовника, з несподіванки, навіть роззявивши рота. Гнат Захарович дістав з кишені такий самий телефон у коробці.
— Я, навіть ось, онуку придбав. Бо в нього є така дурна вада – постійно губити телефони. А батьки його, немов діти. От, як ти, купують онуку найновіші та найдорожчі гаджети. А потім горлають на нього. А чого горлати? Хлопчині лише 19 років.
— Скільки він коштує? — Микола зацікавлено поглянув на коробку з телефоном.
— Тільки не регочи. Усього шість з половиною тисяч гривень.
— Тобто двісті тридцять баксів?
— Саме так.
— Гнате Захаровичу. Я дуже вдячний вам за цікаву бесіду. Будь ласка, скажіть, а де ви придбали цю репліку?
— Як, кажуть, там де придбав вже немає. Це мені приятель привіз з самого Гонконгу. Він старпомом на суховантажнику ходить. Телефон прошитий та адаптований до України. Мій теж він привіз.
— Отже, якщо вам стане у потребі він вам, ще один зможе доправити?
— Та, хоч десять.
— Гнате Захаровичу. Я вам дам триста доларів, за незручність. Будь ласка, продайте мені оцей, в упаковці.
— Та навіщо триста. Він коштує двісті тридцять, то нехай так і буде. Я ж не працюю на китайців, — посміхнувся Гнат Захарович. — Вважатимемо, що я надав вам послугу, як моєму майбутньому керівнику.
— Ну якщо так, то я згоден.
Микола кинув на калькуляторі розрахунок. Діставши з кишені гаманець, відрахував гроші. Гнат Захарович перерахував купюри та сховав їх до кишені. Залишивши на столі коробку з телефоном, він підвівся зі стільця.
— То що там з випробувальним терміном?
— Вважаю, що усе гаразд. Я сьогодні ж доповім керівництву та зателефоную вам незалежно від прийнятого рішення. Ви мене дійсно вразили. Отже, отримавши такого співробітника, наша компанія тільки виграє.
— Не забувайте ще, за кар’єрний ріст. Я на це теж розраховую.
— Не маю жодних сумнівів, щодо вашого швидкого кар’єрного злету. А чи не можете ви замовити, ще пару таких телефонів, але у рожевому корпусі?
— Дівчата? — посміхнувся Гнат Захарович. — Розумію. Замовлю. Десь через два місяці отримаєте власноруч.
Чоловіки задоволені одне одним, потиснули руки. Гнат Захарович вийшов з кабінету, а Микола почав милуватися новим придбанням.
Вийшовши з приміщення, яке займала компанія «Глобал Стар интернешнл», Гнат Захарович витяг з кишені телефон. Натиснувши виклик він дочекався відповіді.
— Вітаю Семене. Ще один продав та ще на два отримав замовлення. Забий у чергу за місяць, півтора. Микола з Глобал. Два рожеві. Номер зараз скину. Відправ йому «Вайбером» каталог. Може, ще й на аксесуари спокуситься.
Закінчивши розмову з Семеном, він зателефонував іншому абоненту.
— Ганночко. Чекай сьогодні на молодого гарного хлопця. Звуть Микола, «Глобал Стар интернешнл». Впізнаєш за костюмом блакитного кольору та червоній краватці. Модна зачіска, на кшталт того хлопця з серіалу «Мажор». Поголені скроні, зализане волосся. Потрібен «Паркер» та можеш запропонувати, щось для його дівчат. Міркую, щось рожеве.
— Дякую Гнате. Твій відсоток відразу ж полетить на картку.
— Дякую Ганночко, до зустрічі.
Сховавши телефон до кишені, Гнат Захарович відкрив теку та поглянув на перелік фірм.
— Наступна в нас «Голд Стар ТВ». Добре.
Гукнувши таксиста, Гнат Захарович сів до салону автівки та назвав адресу. Четверта співбесіда цього дня, мала додати до його прибутку півтори тисячі гривень. Це щонайменше.
Зручно влаштувавшись на сидінні, чоловік почав продивлятися у міській газеті наступні оголошення з приводу вакансій. Він безжально викреслював ті, де стояла позначка: вік кандидата на вільну посаду немає значення.
***