Глава 2 Кави і багато цукру

Гел підійшов до стійки, усміхнувся:
— Каву й багато цукру. Можна туди капнути щось спиртне. А можна і не капнути, а налити, навіть окремо. Сумував? — з усмішкою запитав Гел.
Білий кіт зістрибнув на барну стійку, й муркнув, і Марк почув що Пеггі просить молоко. Підхопив кота на руки і притиснув до себе.
Потім вийшов і таки обійняв Гела. Познайомив його з Елайною. Пеггі відразу Елайні сподобався а от Гел чомусь ні.
— Я тут пролітав поруч в побачив у вас якесь веселе свято на планеті, вогні феєрверки ріки спиртного танці, музика, подумав може відсвяткуємо разом. Вибирайте любе місце на планеті. 
— Бар ще працює, ми думали різдво відсвяткувати тут з гостями.
— Але ви ж не до ночі будете тут? —  здивувався Гел.
— до одинадцятої. — відповіла Елайна. А живемо ми над кав'ярню тож будемо раді запросити вас до себе на святкову вечерю. 
Молода жінка привітливо усміхнулася. Марк багато розповідав їй про свого дивного друга з іншого світу. Гел гречно вклонився в знак подяки і весело посміхнувся.

 Елайна лише несміливо посміхнулася. Щось їй лячно було відправлятися у подорож з цим дивним чоловіком.
—  Тоді я відкрию портал. — Одразу ж підхопив ідею Гел. 
Марк хотів послати свого друга далеко запросити провести різдво у домашньому колі тихо прогулятися містечком, але спокусливо було побачити світ. Сам він не наважився ще так вільно пробивати портали.
Сам не помітив як зробив для Гела каву.
Елайна сходила на кухню й принесла Пеггі мисочку молока й другу з свіжою курячою печінкою, кіт замуркотів.
— Може сіна? — запитав сміючись Марк згадуючи останню пригоду з господарем який у стайні, для красеня білосніжного коня перини стелив.
Пеггі засичав й почав з муркотінням схожим на гарчання їсти печіночку.
—  Ти не хочеш у нас пожити, — запитала Елайна у кота і погладила його по мякенькій шерсті.
— Елайно це пегас здоровезний крилатий пегас,— засміявся Марк.
Гел скинув кашемірове пальто, і залишився у білому светрі й чорних штанях. Він виглядав як звичайний студент, котрий після пар вирішив трішки зігрітися.

Розумно, — погодився Гел. 
Елайна на мить задумалася, а потім усміхнулася — широко, по-змовницьки.
— А якщо… Норвегія?
— Норвегія? — Марк підняв брову.
— Там сьогодні парад Крампусів, — пояснила вона. — Я читала. Вогні, маски, вогонь, музика. Це ж Різдво.
Гел клацнув пальцями.
— О, — задоволено протягнув він. — Оце вже ідея.
— Ти жартуєш, — автоматично сказав Марк.
— Аж ніяк, — відповів Гел і вже знімав рукавички. — Це ж майже поряд. 
Він зробив крок убік, просто між столиками, і повітря перед ним здригнулося. Ні спалаху, ні грому — лише м’яке викривлення, наче хтось повільно розгорнув завісу. Усередині сяяло холодне синьо-зелене світло, схоже на північне сяйво.
— Після вас, — чемно мовив Гел.
Пеґґі на його плечі ліниво позіхнув, мовляв: нічого особливого.
За мить вони вже стояли на брукованій вулиці Берґена.
Повітря було інше — солоне, морське, морозне й неймовірно живе. Над містом висіли гірлянди, старі дерев’яні будинки сяяли теплим світлом, а вузькими вулицями котився гул барабанів. Людей було повно. Сміх, вигуки, дзвони.
І парад.
Вулицею йшли Крампуси — високі постаті в хутряних костюмах, з рогатими масками, червоними язиками й дерев’яними дзвонами на поясах. У руках — смолоскипи, що кидали танцюючі тіні на фасади будинків. Дехто гарчав, дехто стрибав до натовпу, лякаючи дітей, але ті сміялися, ховаючись за батьків.
Вогонь відбивався в масках, музика ставала швидшою, гучнішою. Дим пах смолою і холодним повітрям. Над усім цим — різдвяні зірки, сніг і щасливий хаос.
— Це… неймовірно, — прошепотіла Елайна, не зводячи очей з параду.
— А вони моторошні, —усміхнувся Гел. — Святкові демони.
— Ти впевнений, що це безпечно? — тихо спитав Марк. Його інтуїція про щось кричала щойно вони пройшли портал.
— Виглядає наче безпечно, — відповів Гел. — Тут усі в масках. Навіть ті, хто без них.
Пеґґі уважно стежив за Крампусами, явно оцінюючи костюми. Один з учасників нахилився до кота, загарчав, і тут же відскочив, бо Пеґґі зашипів так, що навіть Крампус вирішив не ризикувати.
Елайна засміялася.
Марк, сам того не помітивши, теж.
Норвезька ніч прийняла їх без питань.
Різдво тривало.