Халепа за халепою
Хлопець настільки сильно схилився надімною , що я відчувала його дихання на своїй шкірі. Я не розуміла, що відбувається. Своєю рукою він схопив дві мої і завів над головою. Страх скував горло , тому сили кричати вже не було.
Хлопець з непідробною насолодою спостерігав за моїм страхом та панікою. Я вже була готова кричати коли хлопець затулив мені рота поцілунком. Моїм першим та омріяним поцілунком , який він в мене вкрав. Далі мої інстинкти спрацювали , а бойові фільми дали про себе знати . Трохи відсторонившись я з усієї сили дала своїм чолом у підборіддя хлопцю до якого ледь діставала , цієї секунди вистачило щоб я могла вирватись з неприємних обіймів вискочивши в коридор , я вилетіла просто на Андрія. Схоже хлопець зрозумів у чому справа , бо його стурбоване лице перемінилось на гнівне та люте. З ванної кімнати вийшов хлопець притримуючи підборіддя.
- -Яж пожавтував !!!- я інстенктивно відскочила за спину Андрія.
- - Не підходь до неї будь ласка. Іди вмися , та отямся бо вже зовсім мозок пропив. - Нападник заскрипів зубами , але повернувся до кімнати.
- Мій захисник , помітивши що на мені тільки джинси та білизна дуже знітився , та навіть почервонів. Нарешті я зрозуміла , що весь цей час на нас дивляться всі інші. Тоді вже прийшла моя черга червоніти. Прикривши груди руками я рушила до ванної , але зупинилась біля дверей згадавши , що там сидить хлопець.
- - Ходімо , я виділю тобі якусь кофтину. - Андрій взяв мене за руку та провів до кімнати. Покопирсавшись в шафі він витяг білу кофту. Я мовчки одягнула запропонований одяг. Ця річ була мені завелика , тому трохи зіслизала з плечей. Андрій подивившись на це дуже широко усміхнувся.
- - Тобі пасує. Виглядаєш , ще більш тендітною. - я присіла на ліжко. - Чим ти так засмутилась ? Якщо це через Мішу то я з ним поговорю , але всерівне не ображайся , він трохи невсобі.-хлопець присів біля мене.
- -Дякую , за турботу. Сама винна. Але, він вкрав мій перший поцілунок. - хлопець викликав в мене довіру , тому я була готова йому довіритись. - Так цинічно і жорстоко. Мені ... Хотілось щоб це було по особливому. - співрозмовник взяв мою руку в свою.
- - Я тебе розумію , але і ти його зрозумій , він щойно розійшовся з дівчиною , хоча це його не виравдовує. Доречі Інга за тебе дуже хвилювалась. Схоже ви хороші подруги.
- - Між нами були конфлікти.
- - Ти не знаєш, що в неї з рукою? Я хвилююсь , вона погрожувала, що щось з собою cкоїть.
- - Я.
- - Що я?
- - Це я її поранила , потушила сигарету об її зап'ястя.
- - Ти що?! Як ти могла? І після цього вона ... Я думав ти нормальна , а ти якась скажена!- хлопець підскочив як ошпарений.
- - Я зовсім не скажена! Я просила її не палити біля квартир , і не одноразово.
- - То якщо я почну палити тут , то ти теж залишиш опік на моєму тілі ?- він ледь не кричав та сильно розмахував руками.
- - Ні , звісно що ні.
- - Ти жалюгідна , тобі ніхто не давав права залишити шрами на тілі інших. - ще ніколи мені не говорили таки неприємних речей. - Я розчарований. Забирайся геть ! І ніколи , чуєш , ніколи не приходь сюди і не смій зашкодити Інзі. І знаєш , кращеб Міша таки щось тобі зробив , булаб тобі наука. - хлопець виставив мене за двері , не давши навіть слова сказати. Підбігши до дверей я забрала свої кросівки та вискочила з будинку.
(Інга )
Я побачила як з кімнати Андрія вилетіла Аня. Він так гримнув дверима , що вони ледь втримались на завісах. Я відчувала відповідальність за Аню , і не розуміла чомуж неприємності так сильно її сьогодні переслідують. Якщо Міша і славився свою любов'ю до жінок , то Андрій був протилежністю Міши.
Я підійшла до дверей , постукавши увійшла. Хлопець був сам не свій ,лютий та знервований. Я навіть не знала що потрібно було зробити , щоб так його вивести з себе.
- -Що між вами сталось ? - одразу запитала я.
- - Вона , вона мені сподобалась!
- - Цеж добре. Вона хороша.
- - Дай руку. - Я подала перебентовану. - Цеж вона зробила? Вона залишила шрам на тобі. Після цього ти її захищаєш?
- - Ти не знаєш всієї історії. І я сама винна , що довела її до цього.
- - Мені не цікава вся історія , мене цікавлять факти. Вона жорстока. І як мені жити з цим ? Вона мені дуже сподобалась. Як в такому юному створінні , такому ніжному і тендітному , може оселитись жорстокість ?!- хлопець був в розпачі.
- - Ені , так не піде , я краще розповім тобі всю історію. Ходімо на вулицю , провітришся.
- Андрій з страждальним лицем пішов до ліфту. Там ми продовжили розмову.
- - Що саме так тебе розлютило ?
- - Вітчим , він в мене був дуже жорстоким. І так як і вона полюбляв залишати шрами по тілу , від сигарет. Деякі і досі не затягнулись. Але моя мама терпіла і любила , за ,що постраждала найбільше , він її закатував. - ми вже вийшли на вулицю.
- - Тепер вислухай і її історію , ще коли ми були найкращими подругами , вона їздила до бабусі в глухе село. Там не рідкість коли люди палять та п'ють. Одного разу вона пішла там до якоїсь подруги. Її батьки дуже пили , і взагалі були не найкращими людьми.
- - Ані ?
- - Батьки подруги. Так ось , коли вона прийшла , там була п'янка. Багато чоловіків та жінок пили та курили , курили та пили. Коли всі розійшлись батьки, подруга та Аня залишились в будинку. Там було жахливо накурено, так що дим було видно. Діти згодом заснули. А батьки вирішили покурити , лежачи на дивані. І заснули. Будинок загорівся з шаленою швидкістю. Коли вони прокинулись , а там крім них було ще троє молодших дітей , сестер та братів подруги, все вже палало. Батьки згоріли. Одна дитина отримала каліцтво на все життя , всі залишились живі завдяки Ані і подрузі. Після цього вона не терпить запаху сигарет та алкоголю.
- - Це звісно сумно , але їй це не давало права тебе ранити.
- - Я сама її довела , спровокувала , знаючи її страх. А ти повинен з нею поговорити , вибачитись , за несправедливі звинувачення.
- - Мабуть ти права , я просто як почув , що це вона зробила. То щось мене як переклинило, захотілось прибити , як мінімум. Щей такого наговорив їй.
- - Вона добровільно на зустріч з тобою не піде , я щось придумаю , і тобі повідомлю.
- Попрощавшись хлопець пішов до дому , а я вирішила пошукати Аню. Всетаки найбільш постраждала вона.