...несподіванки
Наступний тиждень був просто нестерпним, хоч ми з Інгою вже не сварились.
У мами розпочалась депресія. Вона не бажала їсти , дуже схудла ,поблідніла. Перші кілька днів вона просто плакала. Я не знала як їй допомогти , інтернет не давав ніяких путніх порад.
Моя мама - Аліна жінка 30 років , хоча їй насправді 36. Вона мала просто розкішну фігуру , та довге світле волосся в поєднанні з голубими очима.
Я була незапланованою і єдиною дитиною. Через мене багато її мрій розвалились. Я часто винила себе за це , можливо якби я не з'явилась , вониб не одружились , і заразби мама не страждала?
Мама зайшла на кухню.
- - Мам.... Ти довго будеш горювати ? - мама загрозливо обернулась , попри всю легкість її образу вона була дуже строгою.
- - Ти не маєш права мені щось в цій ситуації говорити.
- - Ні , мам, маю. Ти моя мати , а я твоя дочка.
- - Пфф , ти нічого не розумієш ти ніколи не була в шлюбі. Тебе ніколи не кидав чоловік якого ти кохаєш , для якого ти зважилась на другу вагітність у 36!
- Від почутого у мене підкосилися ноги.
- - Чому дивишся на мене?
- - Я... Я. Подумати тільки. Мам , це ж добре.
- - Ні. Ні це погано.
- - Мамо , тепер ти зможеш робити все що заманеться. Ти зможеш подорожувати , займатися улюбленими справами. Ти почнеш життя заново. Виховаєш дитину як тобі заманеться. Ти вільна. Більше тебе ніхто не осудить за те що ти погана дружина яка не цікавиться сім'єю.
- - А ти ?
- - Мамо , мене вже пізно виховувати по іншому , для тебе я готова стати моральною підтримкою.
- Мама підійшла і обійняла мене , так міцно як ніколи.
- - І коли ти встигла вирости...
- - А скільки тижнів ?
- - Ще точно не знаю.
- Мама відійшла втираючи скупу сльозу.
- - Тато знає?
- - Ні , і хай краще не дізнається , якщо я непотрібна йому такою , то не хай не повертається до мене через дитину.
-
- Я вийшла на вулицю , аби подихати свіжим повітрям. Новина про мамину вагітність дуже здивувала. Я зраділа , я все життя мріяла про сестру або брата. Якщо чесно я хотілаб мати старшу сестру , або брата , але я готова стати найкращою старшою сестрою про яку сама дуже довго мріяла.
Сама того не помітивши я забрела до парку. Оскільки осінні вечори стали холодними в парку майже не було людей. Тільки десь вдалині чувся гомін людських голосів.
Нарешті я побачила компанію людей , в якій дуже вирізнялась дівчина з синім волоссям.
Інга махнула мені рукою , підзиваючи до себе.
- - Привіт. - привіталась я.
- - Народ, це Аня. Від сьогодні вона теж в нашій компашці. Ніхто не проти ? Добре.
- - Ін , я навіть не знаю , я взагалі випадково забрела сюди.- я сильно рознервувалась.
- - Ань , прикол в тому , що ми якраз вирішували чи приймати тебе до себе. І хотіли тобі дзвонити щоб ти прийшла сюди , аж ти тут ! - сміялась дівчина.
- - Ого.
- - Зараз ми йдемо на хату до одного ... Ти з нами ? - Інга вичікуючи дивилась. Схоже що це була перевірка , особисто для мене, чи погоджусь я іти кудись з нею. Вона знала, що без дозволу батьків я не піду.
- - Так , я йду , якщо ви не проти. - компанія яка принишкла , схвально загула.
- Ми з Інгою йшли трохи позаду компанії.
- - Ти так легко погодилась, раніше... Схоже ти справді виросла. - говорила подруга.
- - Раніше я не хотіла засмучувати батьків.
- - А зараз ?
- - Вони розлучаються. - дівчина дивилась на мене жалісливим поглядом. - Ні , не дивись таким поглядом. Я впорядку , вони також. Тільки мама ... Вона вагітна. Скоро їй не буде часу сумувати , я про це потурбуюсь.
- - Я так рада за тебе! Нарешті ти станеш старшою сестрою ! - дівчина обійняла мене. - Мені шкода , що тоді ми так сильно віддалились. Якщо чесно , ліпшої найкращої подруги мені годі шукати.
- - Дякую , я теж , так і не знайшла нової найкращої подруги.
- - Я пропуную... Давай знову ...
- - Найкращі подруги ? - я протягнула вказівного пальця дівчині.
- - Так , найкращі подруги.
- Ми вже вийшли з іншого боку парку , звідси недалеко розташовувалась школа танців яку я відвідую двічі на тиждень , інколи частіше.
- - А до кого ми йдемо ? - запитала я в Інги.
- - До нашого друга Андрія.
- - А що ми там робитимем ?
- - Компанія бухати , а ти знайомитись з компанією. Знаючи твою нелюбов до спиртного та сигарет , можеш не пити. Якщо крепко вимагатимуть , то вдай, що вже п'яна , або просто пригуби. Зрозуміла?
- - Так. А скількох вас в компанії?
- - 14 разом з тобою 15.
- Ми вже прийшли до жилого масиву. Петляючи лабіринтами багатоповерхівок ми зайшли до одного з під'їзду. На десятому поверсі одні з дверей відчинились і в тісному коридорі нанас чекав високий , стрункий хлопець, з жвавими вогниками очима. Що особливо виділялось , так це копиця його рудого волосся.
- - Привітик. - до нього підійшла Інга , та міцно обійняла , за нею всі інші. Кожен вітався та щось говорив господарю оселі. Останньою підійшла я.
- - Андрій , приємно познайомитись. - хлопець протягнув мені долоню.
- - Аня , дуже приємно. - потисла руку.
- Всією веселою братією ми потягнулись до вітальні, розсівшись хто де. Хтось ввімкнув музику. Цього разу це не була жахлива попса з матами через кожне слово. В кімнату зайшов Андрій. Поставив якісь напої на журнальний столик , та повернувся в кухню. Оскільки мені не було чим зайнятись я пішла допогти господарю.
- - Можна допогти ? - запитала я про всяк випадок.
- - Так , звісно. Давно ти з ними тусуєшся ?
- - Останні 30 хвилин.
- - Ого , допоможи зробити закуску.
- Він подав мені нарізати помідори , огірки та ковбасу.
- - Вони доречі не часто приймають до себе когось. - продовжив хлопець.
- - З чим вони тебе вітали ?
- - Мене не було пів року. Їздив заробляти гроші.
- - Зрозуміло.
- Мовчанка затягнулась.
- - Віднеси порізане до вітальні. - я слухняно виконала вказівку. Повернувшись він вручив мені графін з соком та попросив віднести. Коли я вже заходила до вітальні то зіштовхнулась з хлопцем , якого досі з нами не було. Померанчева рідина полилась по моєму сірому светрі і по його білій футболці.
- - Що ти накоїла! - з кухні вийшов Андрій.
- - Пробач , я не навмисне. - виправдовувалась я.
- Хлопець щось кричав та розмахував руками. Андрій намагався його вгамувати. Відштовхнувши Андрія хлопець підійшов до мене , від нього пахло алкоголем та тютюном. Від цього токсичного поєднання нудота підступила до горла.
- - Зараз ти підеш та все відіпреш.
- - Взагаліто ти теж налетів на мене! Якщо я відпираю твою футболку , ти відпираєш мій светр! - хтось з вітальні засвистів. Андрій послужливо відчинив двері ванної кімнати. Я віддала йому графін , вибачившись за те що натворила проблем , хлопець тільки по доброму та якось співчутливо посміхнувся.
- Двері за моєю спиною зачинились. Хлопець вимогливо дивився на мене. Сверлячи мене поглядом він зняв з себе запачкану футболку , оголивши прицьому ідеальний, засмаглий торс з 4 кубиками.
- - Слюні підбери. - гордовито посміхнувся хлопець.
- Мабуть в перше я зраділа що при моєму середньому зрості 164 см я мала 3 розмір грудей. Тепер коли вже оголилась я , очі округлилась у хлопця.
- - Слюні підбери - перекривила я його. Взявши його футболку я підійшла до рукомийника і почала відтирати пляму від соку.
- Вінже нахилився над ванною та почав відтирати плями з мого светру. Хоча я облилась набагато менше ніж він. Хлопець закінчив, він повісив на ванну мій одяг та наблюдав як я перу його футболку.
- - Розтяпа , як можна бути такою необережною. - бубнів він собі під ніс.
- - Нарцис , як можна бути таким самозакоханим. - прошепотіла я навмисне заголосно. Він почув це , і його обличчя перекосилось.
- Він підійшов до мене впритул ,заглянувши в дзаркало, так що бачив своє і моє відображення, він почав говорити.
- - Я б на твоєму місці притримав язика за зубами.
- - Відійди будь ласка.
- - Злякалась ? Правильно. Ми тут у двох , з зовні грає гучна музика.
- - Ні , не злякалась просто від твого перегару мене зараз знудить. Може ти і звик , що дівки кидаються тобі на шию , але я не з таких.
- - Всі ви так говорите , я не з таких , я не така , я особлива. А самі...- він обернув мене обличчям до себе , нахилившись до мене він хотів щось сказати , але у двері ванни постукали. - Все ок , ми скоро вийдем...
-