І що не так на цей раз?!

Так і хто це?

Повертаю голову вбік і бачу гарного (я навіть скажу що це так!)хлопця мого віку,може трішки старшого. Високого брюнета ,з блакитними очима і сучасною модною стрижкою.Хм...Мені подобається,але чи це я на безхадченка схожа що сама за себе заплатити не можу,чи це не мені?Ага,не мені.День сьогодні-робочий , всі люди на роботі або на навчанні.Це за мене він хотів заплатити.Ну вибачте!

-Хлопець помилився.Скільки з мене?.-запитую відраховуючи ціну.

І чого це він посміхається? Дивний якийсь.

-От бачете,от і допомагай тепер гарним дівчатам.Я доречі Макс.-ні,за "гарним" дякую,а твоє ім'я мені до чого?Гаразд , ми правильний тон знаємо.

-Леся.

Тільки він відкрив рота ,у когось задзвонив телефон.

Забрала здачу,повернулася і пішла своєю дорогою.Я його не знаю,за себе заплатити не просила,чого мені його чекати?

Смачне! Мені подобається!

 Я саме виходила з парку як мене хтось схопив за руку.

-І з ким це ти розмовляла?

О,а це дивне що тут робить? Кирил стоїть і диветься на мене ображеним поглядом,ніби я в нього це морозиво кинула.

-А тобі яка різниця?Ти що тут забув?В тебе з Таньою зараз футбол має бути.

Ах,так, забула повідомити-Кирил теж ходить на футбол, його взяли в команду майже відразу як він приїхав.Хоча, графік в нього "плаваючий",він інколи  пропускає, знаю від Тані.Вона часно обурювалася що йому це сходить з рук.Я декілька разів бачила як він грає.Чесно кажучи-мені ще далеко.Десь як до Києва.

-В мене сьогодні немає футболу.Так хто той хлопець?.-та чого він пристав?!

-Що, сподобався?Макс.Де живе з ким гуляє не знаю.Межеш в нього запитати.Він ще може бути там.-я навіть правду сказала!Замітьте!

-Не сподобався.І тобі не раджу.-угууу.Що?!

-Ти про що це?.-я щось не зрозуміла...

-Що-що,кажу щоб я його біля тебе не бачив.Він мені не подобається.-поворот.

-А то що? Іграшку заберуть? Обідно?.-це я зря,він сьогодні і так спокійний,я казала.

-Ти не іграшка!-і чого воно кричить?

Стоп.Щооооо??!?