Сьогоднішній день

Урааа! Я вдома!Як добре що сьогодні п'ятниця і не потрібно робити домашнє завдання.

Розповім вам де я живу ,поки не бачу чиїсь наглі лиця.

Ми з батьками живемо в будинку на околиці міста.Це великий дім з п'ятьма кімнатами ,двома поверхами , великою ванною кімнатою і кухнею.

Проходжу на вітальню і розумію що  батьків немає вдома.Вони в мене лікарі, працюють в лікарні.Не скажу що особисто мені подобається така майбутня професія.Медицина-не для мене.Я це зрозуміла ще тоді, коли в дитинстві мене всі питали ким я хочу бути а потім перебивали і казали що -"-Звісно лікарем!"Так от,досі верне...

Піднімаюсь до своєї кімнати,вона доволі простора і в ній є все,що потрібно учениці,ну,крім кактусів,які зайняли все місце на вікні.Кактуси я люблю,в мене їх скііільки!Падаю на ліжко і в голові прокручую весь сьогоднішній день.

А згадати є про що...

День сьогодні вдався з самого ранку, навіть здавалося, що не страшно що вечором вчорашнього дня ,коли мій мозок переплутав час і поставив будильник не на ту годину ,а точніше ,на дві години раніше!! Мені довелося прикидатися,оскільки я  більше не засну.Дурний організм!

Тихо пройшовши через кімнату батьків(моя остання в коридорі, їхня перша) спустилася готувати сніданок.Оскільки часу в мене виявилося багато, можна зробити млинці як тато любить з яблучним варенням і поставити каву мамі, вона без неї не прокинеться.

Дістаю всі інгредієнти з холодильника і починаю готувати.Я цей процес люблю,але в випадку зі мною все залежить від настрою.

Ура! Перший навіть вийшов, ну, спробувати ж можна?Я чучуть!

Смачно!Їсти можна!

Доготувавши всі,чую як хтось спускається до кухні.Тато заходить заспаний,видно прокинувся від запахів що тут літають.Все-таки, десь два млинця я спалила.Довелося провітрювати.

-Доброго ранку!-тато підходить і цілує мене в щоку.-Що це в нас пахне?

-Я вирішила зробити млинці!Я умниця?.-запитую, хоча вже знаю відповідь.

-А ще й "красавіца"!.-це слово зазвичай можна почути лише в нашій сім'ї.Такий собі архаїзм.

-Мама не прокинулася?

-Ні, вона завжди прокидається пізніше.-тато ставить собі чашку чаю.-Ти чого не спиш?Рано ще.

-Будильник не на ту поставила.-угу,краще б поспала.

-Ти вже все досмажила,біжи одягайся.Я тебе підвезу.-урааа!!! Мені не прийдеться йти пішки!!

-Ураа!!.-поцілувавши татовину щоку біжу на верх одягатися.

Так,що сьогодні одягти?

Відкриваю шафу і як і всі дівчатка думаю, що мені не має що вдягнути.Хоча ,шафа в мене забита різними речеми всіх кольорів.

Зупиняюся на коричневих брюках і білій рубашці.Модно й сучасно, все як і треба! Добре що сьогодні п'ятниця, треба закинути речі до пральної машини.

Дивлюся на себе в зеркало.Так , потрібно трішки макіяжу.І де тут мої улюблені парфуми?І портфель?

От і все,я готова!

Спускаюся на них і бачу ,що мама вже прокинулася й всі зібрані. Вже поїли.

Цілую маму в щоку і вітаюся.

-Ну що,всі вдяглися?Лесь, ми тебе трішки раніше підвеземо,нас раніше викликали на роботу.-говорить мені тато.

--Звісно,без питань.-ну бліін!ВІН ,як я зрозуміла завжди приходить раніше.Ну ок,зателефоную Тані.Вона й раніше в школу прийде.Добре мати вірних друзів!