Як Біба і Боба з друзями відвідали палац Потоцьких

Стаття Боби: "Палац Потоцьких і як я ледь не став привидом"

Коли викладач сказав написати статтю про нашу екскурсію, я подумав: "От халепа!" Але потім пригадав, що це був день, коли я ледь не залишився в палаці назавжди, і зрозумів — історія варта розповіді.

Ми прийшли у палац Потоцьких, все було красиво, пафосно і надто багато речей, які можна випадково зламати. Біба поводився як детектив і вирішив роздивлятися картини крізь лупу, хоча я підозрюю, що він просто хотів виглядати круто. Але потім стався інцидент — ваза, падіння, суворий погляд екскурсовода... В той момент я зрозумів, що наші імена можуть увійти в історію, але не так, як ми хотіли.

Але справжній жах почався, коли я загубився. Поки Біба намагався вмовити гіда, що ваза сама захотіла впасти, я пішов шукати туалет. Але замість цього натрапив на довгий коридор, який здавався нескінченним. Я крутився, шукав вихід, і вже майже змирився з тим, що стану новим привидом цього палацу. На щастя, мене знайшла екскурсійна група школярів і вивела до виходу, хоч і з фразами типу: "Дядьку, ви хто?".

Висновок: палац Потоцьких вартий відвідування, але краще не ходити туди без GPS і триматися подалі від Біби, якщо поряд є крихкі предмети!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше