Як Біба і Боба з друзями відвідали палац Потоцьких
Кіт Мурчик
Коли наші герої — трохи втомлені, трохи обшарпані, але дуже горді з себе — увійшли в гуртожиток, їх зустрів гуртожитський кіт Мурчик, якому вже років зо п'ятнадцять і який бачив більше студентських драм, ніж декан на сесії.
Мурчик сидів на підвіконні біля входу, ліниво лизнув лапу, окинув компанію презирливою оцінкою і… чітко, майже людським голосом, видав:
— Ага... вернулися. І знову без ковбаси. Герої, кажеш...
— П'ятеро вас тепер? Та вам вже "квартету" тісно! Назвали б себе "Байдарський ансамбль ім. Студентської заліковки"...
І поважно пішов до свого улюбленого місця на батареї, залишивши хлопців у ступорі.
— Та що то було?! — здивовано прошепотів Боба.
— Я завжди казав, шо той кіт щось знає, — промовив Василь.
— Та він і сесію, певно, за мене здав би, якби мав лапу в деканаті, — додав Толік.
— Юлік, ти це зняв? — спитав Біба. Юлік просто кивнув і підняв телефон — відео вже летіло в чат потоку.
Відредаговано: 17.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
