Вони почали ретельно оглядати кухню.
На підлозі не було слідів боротьби.
На столі не було крихт.
— Це була чиста крадіжка. Професіонал.
— Але хто?
І тут вони почули гучне чавкання з-під столу.
Вони повільно зазирнули вниз і побачили…
Кота Мурчика, що доїдав їхню яєчню.
— …
— Біб, ти ж бачив цей погляд?
— Я бачив…
— Він нас навіть не боїться!
— Це найзухваліший злочинець у нашій практиці!
Мурчик спокійно вилизав лапку і подивився на них, наче хотів сказати: «Ви взагалі хто такі?»
Боба схопив голову руками.
— Ми програли битву за яєчню…
Біба похмуро подивився на сковорідку.
— Але не війну.
— Як це?
— У нас залишилось ще одне яйце.
Боба подивився на холодильник, і раптом…
Вони почули звук розбитої шкарлупи.
Мурчик уже сидів на столі.
На його лапі блищали залишки білка.
Яйця більше не було.
Біба і Боба одночасно зітхнули.
— Все. Я втомився.
— І я.
— Йдемо в їдальню?
— Йдемо.
І вони пішли, залишивши кота володарем кухні та абсолютним переможцем у цій кулінарній битві.
Відредаговано: 01.05.2026