Підозра впала на сусіда Толіка, який славився своєю загадковою любов’ю до чужих речей.
— Толіку, ти не брав Бобину шкарпетку?
— Хлопці, у мене їх і так… забагато.
Толік відкрив шафу. Там справді лежала гора несортованих шкарпеток.
— Толіку, звідки в тебе стільки?
— Я їх не краду, вони самі до мене приходять…
— Оу…
Висновок: Толік дивний, але не винний.
Відредаговано: 07.05.2026