Отже, після кількох безсонних ночей, численних пасток, невдалих погонь і навіть небезпечного контакту зі шваброю, Біба і Боба таки дійшли до головного відкриття:
Зло може бути пухнастим.
— Ми розкрили цю справу! — гордо заявив Біба, відмиваючи підлогу після пригоди.
— Але справедливість так і не восторжествувала, — зітхнув Боба, поглядаючи, як кіт вальяжно вилизує лапку.
— Не всі злочинці отримують покарання, друже. Декого просто надто складно посадити за ґрати. Особливо, якщо він поміщається в коробку з-під взуття.
— То що ж ми засвоїли? — задумливо запитав Боба.
Біба потер підборіддя.
— Перше: завжди треба шукати злочинця серед тих, хто має найбільший мотив.
— І найбільший апетит, — додав Боба.
— Друге: якщо підозрюваний муркотить, не факт, що він кається.
— А третє?
— Завжди ховай ковбасу в холодильнику.
— І прив’язуй її до батареї.
— І став біля неї сигналізацію.
— І, може, просто не купуй ковбасу.
Вони подивилися один на одного.
— Ні, останнє — вже занадто, — хором сказали вони.
Відредаговано: 30.04.2026