Коли вони повернулися до гуртожитку, Боба підсумував:
— Біба, я зрозумів. Ліс — то місце сили.
— Мудро кажеш!
— Бо після нього так хочеться спати, що я навіть лабораторну забув!
Біба хитро всміхнувся:
— Значить завтра підемо ще раз?
— Нє, завтра йду в магазин. Там гриби вже помиті, посортовані й ніхто мене не закопає у яму.
Кіт, який чув їхню розмову, тільки позіхнув і сказав:
— Могли би просто купити печериці і не дратувати природу.
КІНЕЦЬ (але грибні пригоди — ніколи)
Відредаговано: 03.05.2026