Як Біба і Боба і похід за грибами

«Як Біба і Боба і тихе полювання»

Одного прекрасного ранку, коли Львів ще тільки прокидався, а в гуртожитку Політеху лунало сакральне «Хто вкрав мою ковбасу?!», Біба й Боба вирішили стати серйозними грибниками. Не туристами, не блукальниками, а СПРАВЖНІМИ, такими, що можуть на слух відрізнити мухомора від сироїжки.

— Бобцю, — урочисто почав Біба, — сьогодні ми підкоримо ліс.
— Та я в маршрутці ледве виживаю, а ти про ліс, — проворчав Боба, але рюкзак уже застібав.

В ПУТЬ!

До лісу вони приїхали о сьомій ранку — тобто о часі, коли звичайні студенти тільки перевертаються на інший бік і мріють про каву. Ліс зустрів їх тишею… ну майже. Десь поблизу кричав трактор, бо дядько Михайло вирішив саме сьогодні корчувати пні.

Біба вдихнув свіже повітря:
— Чуєш цей запах сосен?
— Чую. І запах дизеля теж, — відповів Боба.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше