Ягня з левиним серцем

РОЗДІЛ 6

Частина І

(Маєток Блейків. Друга половина дня. Погода за вікном остаточно зіпсувалася і лив холодний весняний дощ. Ще коли Лорейна з тіткою тільки під’їжджали до воріт – впали перші важкі дощові краплі і знявся сильний вітер. Зараз, сидячи за столом, дівчина докладала чимало зусиль, намагаючись рівно тримати спину і не звертати уваги на слабкість та сильний головний біль. Наче повторюючи негоду, після повернення додому самопочуття Лорейни різко погіршилося. Проте коли тітка спитала, чи не хоче вона відпочити після дороги – Лорейна відмовилася і не сказала, що погано почувається. На цей раз, тітка точно наполягатиме на тому, щоб вихованку оглянув лікар, а Лорейні не хотілося хворіти. Дівчина воліла б довше побути з батьком і послухати, що він розповідає, адже вони так рідко бачаться. 

Генерал Ендрю Грей – батько Лорейни – сидів навпроти доньки; зліва біля нього сидів десятирічний Дік, а справа – графиня Блейк – сестра генерала. Граф Аластер Блейк сидів на чолі, як і належить главі сімейства. Дивлячись на батька, Лорейні здавалося, що з їхньої минулої зустрічі він посивів ще більше: он, скроні вже зовсім посріблила сивина, та й в очах якась тривога… Лорейна з тіткою вже зрозуміли, що граф не розповів про випадок на озері. І добре: нащо генералу зайві хвилювання? Тим часом, Ендрю Грей розповідав і обличчя його було серйозним, а в голосі чулися суворі нотки)

Генерал Грей

...Кордон Північний неспокійний теж –

Там горці* кляті геть не знають меж!

Граф Аластер

А що король? Які бажає рішення приймати?

Генерал Грей

Король... Його Величність наказав загін зібрати, 

Щоб території на Півночі патрулювати. 

Все поки тихо: ні сутичок, ні бою, 

Втрачати ж пильності не слід, бо – 

Буває тихо і перед грозою.

Граф Аластер

Гадаєш, Ендрю, це нам загрожує війною? 

Генерал Грей

Не думаю... Замало їх, 

Хоч і сміливих, і…

Графиня Еленор

Які б ці горці не були сміливі –

Їм проти війська нашого забракне сили.

Генерал Грей

Ти абсолютно права, Елен: 

Не раз й не два вже ми їх били.

Та все ж, не про війну хотів я говорити: 

Вже скоро Бал, й багато чого треба обсудити.

(Генерал пильно глянув на доньку – Лорейна спробувала всміхнутися батькові, хоч сидіти за столом було зовсім несила)

Генерал Грей

Ти, дочко, кажи чесно й прямо: 

Кого за кавалера… ти собі обрала?

Лорейна

Сама я, батьку, обрати не сміла: 

Вашого слова… й рішення чекала.

Генерал Грей

Це добре, мила, бо вже я обрав –

Він гідний чоловік, й раніше це я знав.

Лорейна

Вам вірю, батьку, й слову Вашому корюся.

Графиня Еленор

Кому довіриш, брате, доньку ти свою? 

Я вже, приблизно, знаю… 

Ти ж здогадку підтвердь мою.

Генерал Грей

Терпіння, люба сестро, 

В терпінні – благочестя.

Графиня Еленор

Та годі тобі, Ендрю, 

Кажи скоріш – я вже не втерплю! 

Граф Аластер

Ну годі, сам я все скажу: 

Син Філчів – Генрі – 

Честь здобуде цю!

Графиня Еленор і Лорейна

Генрі?!

(Генерал суворо, але з усмішкою глянув на графа – той теж сміявся)

Граф Аластер

Жартую я, жартую… 

Мовчу-мовчу!

Графиня Еленор

Але ж, я думала… 

Лорейна




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше