Частина ІІІ

(Молодий барон і не очікував, що його скромні творіння справлять на гостей таке враження. Якщо графиня хоч і не без інтересу, але стримано роздивлялася представлені ним малюнки, то Лорейна була просто в захваті від побаченого. Дівчина намагалася позитивно прокоментувати кожен з них, але особливої похвали заслужив силует жінки на тлі кам’яних руїн. Картина була виконана в похмурих, сірих тонах, що додавало їй таємничості. Юна вихованка графині підійшла і легенько торкнулась кінчиками пальців поверхні полотна, сказала тихо: «Прекрасно…». Домінік спостерігав за донькою генерала з цікавістю і ніяк не міг зрозуміти, чи їй насправді так подобаються створені ним картини, а чи вона просто намагається зробити йому приємно. Чим більше він проводив часу в компанії Лорейни Грей, тим більше переконувався, що вона відрізняється від знайомих йому раніше дівчат. Було в ній щось… незвичайне. Можливо, непростий характер, а може далось взнаки те, що вона не знала матері. Звідси її стриманість, серйозність, покірність… і готовність виконати будь-який наказ тітки, якій вона завдячує всім. 

Помітивши, що графиня втратила інтерес до виставки, барон запропонував випити по келиху легкого вина. Еленор з радістю погодилася. Смакуючи витончений напій,  вони розмовляли про чудову погоду, довгоочікуваний Весняний Бал і, звичайно, художні таланти барона)

Графиня Еленор

А на замовлення колись Ви малювали?  

Можливо, когось із друзів чи з родини… 

Скажіть, бароне, нам цікаво.

Лорд Домінік

Так, малював я недавно… 

Одну прекрасну даму – 

Якраз завершив вчора свій шедевр. 

Графиня Еленор

О! Продовжуйте це інтригуюче зізнання!.. 

Скажіть, Вас часом надихнуло не… кохання? 

Лорд Домінік

Від Вас, графине, щось важко приховати –  

Де Ви навчились почуття людські читати? 

Графиня Еленор

Скажу Вам по секрету: 

Я маю особливий дар! 

Вночі сідаю я в карету, 

Що по землі не їздить – 

Літає понад хмар. 

На висоті незнаній, 

Так близько до зірок – 

Усі людські бажання  

Чоловіків й жінок – 

Я бачу і, повірте, не останнє 

Є серед цих бажань – кохання…

Лорд Домінік

(Не зводить з графині захопленого погляду і нахиляється ближче, всміхається)

То Ви чаклунка, графине, 

Вас боятись, а чи вклонятись? 

Графиня Еленор

Стережіться, бароне, моїх чарів… 

Лорд Домінік

Скажіть, володарко бажань людських прекрасна, 

Могли б Ви долю передбачити мою? 

Графиня Еленор

(Таємниче всміхається)

Звичайно! Ви руку мені дайте і я все скажу.

(Грайлива розмова приймає небезпечний поворот, коли барон несподівано кладе келих на стіл і простягає графині руку. Еленор веде пальцем по долоні Домініка – руки її помітно тремтять. Лорейна не бере участі в цій «комедії» –  вона розуміє, що тітка жартує, але несподівано для себе сердиться через те, що на неї не звертають увагу. Графиня Блейк всміхається і каже)

Графиня Еленор

О-о-о-о... та тут все ясно. 

Лорд Домінік

(Прикидається переляканим і подається ще ближче)

Що?! Що Ви там побачили?

Графиня Еленор

Життя Ваше, бароне, схоже на казку… 

Лорд Домінік

Справді?..

Графиня Еленор

Так, було б схоже на казку, якби… 

У мене дійсно був чарівний дар. 

(З цими словами графиня легенько відштовхнула руку молодого лорда і розсміялася. Проте посмішка її розтанула, коли вона помітила серйозне обличчя вихованки)

Графиня Еленор

Чого ти засмутилась, Лорі, 

Хочеш, й тобі майбутнє розкажу?