31.8. Таро для Таріка

Шейх, повністю деморалізований, сидів у глибокому кріслі, тримаючись обома руками за голову. Весь його пафос, некромантська велич і древні чари пустельних пісків лежали руїнами біля ніг київської відьми. Єва ж з абсолютно незворушним виглядом сіла навпроти нього за скляний стіл, дістала з кишені стару потерту колоду карт Таро і почала повільно, з характерним сухим шелестом їх перемішувати.

— Ну що, Таріку, — тихо сказала вона, блимнувши очима в напівтемряві тераси, де в повітрі все ще пахло дніпровською тванню. — Шлюбна пропозиція, кажеш? Єдина і неповторна? Давай-но подивимося, що нам твої темні ритуали й пророцтва насправді віщують. Карти, знаєш, на відміну від твоїх заплутаних некромантських заклять і обіцянок, ніколи не брешуть.

Вона різким відточеним рухом виклала на скло перші три карти.

— Дивись сюди, хабібі, — Єва перевернула першу карту, на якій був зображений перевернутий Король кубків. — Ось це — ти. Суцільний егоцентричний нарцисизм, загорнутий у дорогі шовки й прикритий темними закляттями. Думав, золото й обіцянки потойбічної влади засліплять спадкову відьму? На серці в тебе — суцільний лід, холодний розрахунок і бажання закрити своє древнє ритуальне коло за мій рахунок, щоб посилити власний некрорід. Це не кажучи вже про те, що ти хотів вициганити у Кощія через мене… 

Тарік здригнувся, поглянувши на карту, на якій намальовані темні магічні фігури раптом почали рухатися, повторюючи його власні розгублені жести.

— А ось це — твій гарем, — Єва з гучним тріском перевернула другу карту: Десятку Мечів у поєднанні з Вежею. — Бачиш? Казенний дім і бідовий інтерес! Твої жінки вже на межі, у них там повне виснаження душевних сил від твоїх жорстких магічних обрядів і суворих правил. Ти думав, вони тебе любитимуть за розкладом у шлюбних книгах? Та вони тебе проклясти готові через кожне твоє наврочене слово, і якби не мій гарячий борщ, вони б твої ритуальні амулети вже завтра на сувеніри пустили й прах предків із вежі за вітром розвіяли.

— Єво, благаю, зупинися... — тихо простогнав шейх, дивлячись, як карти починають світитися зловісним зеленим світлом, що входило в небезпечний резонанс із його власним родовим прокляттям некромантів.

— І фінал нашої подорожі, — Єва з хижою усмішкою перевернула третю карту. Це була Смерть, але поруч із нею на малюнку ліг величезний ситий чорний Кіт, який тримав у лапах мішок із золотими монетами. — Повний крах твоїх сподівань, Таріку. Якщо ти ще хоч раз підійдеш до мене з цією своєю проклятою обручкою шістсот шістдесят шостого рівня, мій пухнастий помічник викраде з твоєї таємної скарбниці головний родовий сувій із закляттями й усіма твоїми золотими запасами до останнього дирхама. А компрометуючий запис старої відьми Зулейхи завтра за допомогою магічного вітру транслюватимуть по всіх кришталевих кулях і дзеркалах твоїх східних земель… 

Млинцур у цей момент дуже вчасно попереджувально замурчав. Він грізно потягнувся й випустив довгі гострі кігті прямо поруч із картами, злегка дряпнувши скляну поверхню столу.

Єва блискавично зібрала колоду, легким рухом сховала її назад у кишеню, підперла підборіддя рукою і лагідно, суто по-відьомськи посміхнулася зблідлому некроманту:

— Ну то що, шейху? Будемо далі в кохання гратися чи нарешті поговоримо про ділові умови мого перебування на цьому вашому курорті? Тільки врахуй — за кожне наступне “хабібі” ціна викупу твоїх родових сувоїв зростає вдвічі!