Магічні сухі чари Аїші з шипінням згасли, ніби на них вилили відро води з-під крана, а розкішне фіолетове світіння басейну змінилося на рідне каламутно-зелене булькотіння.
Проте водяник раптом завмер на пів слова. Його кругла лисина, яку він старанно маскував жабуринням, блиснула під золотими лампами, а погляд сом’ячих очей намертво прикувало до Фатіми. Дружина номер дванадцять з переляку застигла на місці біля колони, притиснувши тонкі руки до грудей і забувши, як дихати.
Зелений річковий бізнесмен повільно, з особливим шиком підкрутив мокрий лівий вус, з якого якраз ефектно капнуло на мармур, масляно посміхнувся на всі свої дрібні зуби і з фірмовою хрипотою київського авторитета видав:
— Гоп-па... А що це за чорноброва красуня тут у нас? Які очі, які форми! Наші дніпровські русалки порівняно з тобою — просто сушена таранька до пива! Слухай, дівчино, а твій некромант тобі часом не набрид зі своїми вічними планшетами, ритуалами й потойбічними звітами? Ходімо до мене у підводне царство! У мене там бізнес цвіте, найкращі місця на набережній, соми неціловані, трикімнатна коряга VIP-класу і — головне — повна свобода від будь-якого графіка й гаремних чергувань! На руках носитиму, особисту мийку на твій вибір перепишу!
Фатіма від такого напористого нахабного й абсолютно несхожого на некромантське залицяння взагалі втратила дар мови. Усі її грізні пустельні прокляття миттєво вилетіли з голови. Вона густо почервоніла, тепер нагадуючи кольором справжнісінький городній буряк, її серце забилося десь у горлі, і східна красуня — дарма, що дружина некроманта! — почала нервово шукати поглядом хоч якийсь шовковий рушник чи завісу, щоб прикритися від цього відвертого зеленого обожнювання. А водяник тим часом задоволено мружився і весело підморгував їй прямо з басейну, пускаючи ротом дрібні бульбашки у формі сердечок.
Млинцур, який спостерігав за цією сценою з шезлонга, ледь коктейлем не вдавився. Він добряче штовхнув Єву ліктем і голосно зашепотів на весь зал:
— Відьмо, дивись, наш водяник часу дарма не втрачає! Оце я розумію — агресивний маркетинг! Одразу зайшов із козирів про сомиків і нерухомість. Даю сто баксів, що до вечора вона вже вивчатиме маршрут київських трамваїв!
Єва лише прикрила обличчя рукою, тихо сміючись із цього театру абсурду. Боротьба за панування у гаремі шейха офіційно перейшла на рівень дніпровського сватання.
…До вечора ситуація у “Некро-Тауері” змінилася кардинально. Зрозумівши, що хитрощами чужинську відьму не взяти, а її наваристий борщ пахне в тисячу разів спокусливіше, ніж усі їхні шлюбні контракти разом узяті, ображені дружини вирішили зайти з іншого боку — через мистецтво, древні традиції й чисту жіночу конкуренцію.
Вони вирішили розгромити “заброду” на власному полі, де кожна пустельна красуня почувалася богинею.
Посеред велетенської зали гарему дружини виставили довгий масивний стіл із темної дамаської сталі. Аїша, важко дихаючи від люті, наставила на нього свої прикрашені перснями пальці, і під столом спалахнув магічний вогняний контур. Метал почав швидко нагріватися, поки не розпікся до загрозливого яскраво-червоного кольору, від якого по залі пішли хвилі нестерпного жару.
Єву, яка якраз спокійно пила каркаде в компанії Млинцура, що обмахував себе віялом із пір'я павича, демонстративно викликали на цей двобій традицій.
— Ну що, північна госте, якщо ти справді така сильна й невразлива, як про себе дзвониш, повтори наш танець живота на розпеченому залізі! — владно заявила Аїша, виступаючи вперед у напівпрозорому шовку.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.