30.7. Безстрокова забастовка мумій 

— Ні, ну хто так тягне ноту?! — обурювалася Єва, тепер диригуючи ще й чавунною ложкою. — Рамзесе, ну я ж казала — тут треба душевніше, з надривом! Уявіть, що до вас податкова перевірка прийшла, а у вас піраміда не застрахована і раби без трудових договорів! Ну, давайте спочатку!

Відьма змахнула товкачем, беручи високу ноту, і три пари висохлих легень слухняно видали новий аккорд. Мумії підняли очі до стелі й, намагаючись вкласти в сухий хрип усю скорботу єгипетського податкового обліку, старанно завели:

— Спідподобааався міііі розбііійник...

Найстарша мумія, яка за життя явно була якимось верховним пустельним жерцем, так розчулилася від розповідей Єви про вічні проблеми з київськими князями, нахабними митниками й збором данини, що вирішила підтримати розмову по-крупному. Пройнявшись солідарністю, жрець почав активно підкидати в багаття стародавні безцінні папіруси з податковими звітами Нового Царства — аби тільки вогник не згас і сало краще шкварчало. Дефіцит бюджету тридцяти століть тому зараз чудово палав, підсмажуючи український делікатес.

Мерці дружно закивали своїми висохлими головами, зворушено витерли обривками поховальних бинтів скупі пилові “сльози” й на чергову команду товкача знову завели хор. Вони виводили ноти з такою силою, що навіть столітні пустельні бархани навколо некрополя затремтіли, щиро переймаючись тужливою українською меланхолією.

— О ні... — прошепотіла Лейла, з жахом дивлячись крізь шпарину на цей відьомський сабантуй. — Вона ж їх зараз остаточно збаламутить! Дівчата, терміново викликайте Таріка, нехай негайно забирає її звідси! Бо якщо вона ще трохи тут покомандує, ці мерці взагалі перестануть слухатися некромантів і вимагатимуть переселити їх із підземелля в палац! Вона ж нам усю пустельну демонологію і гаремний устрій остаточно зіпсує! 

Але було запізно.

У цей самий момент запечатані сувоєм “Вічного мороку” масивні кам'яні двері гробниці з гуркотом відчинилися зсередини. Єва просто вибила їх ногою, навіть не захекавшись. В одній руці вона тримала каструлю із залишками імпровізованої вечері, а в іншій — свій незмінний важкий товкач.

— Свіже повітря! — задоволено затягнулася нічною прохолодою відьма. — А то розвели тут пилюку за три тисячі років, дихати нічим.

Мумії висипали слідом за нею назовні. Струшуючи з себе віковий попіл, вони тягли обривки стародавніх поховальних полотнищ, на яких свіжою сажею від багаття були нашвидкуруч намальовані прадавні ієрогліфи. 

Попереду цієї компанії, крутячи в лапах свій старенький айфон, уже діловито крутився Млинцур. Кіт десь встиг роздобути пов'язку на голову й тепер авторитетно засичав на дружин, вказуючи хвостом на каракулі мумій:

— Так, шановні пані, розступилися, не заважайте мирному мітингу! Для тих, хто не знає давньоєгипетської, перекладаю першоджерела: “Вимагаємо безкоштовне сало щоп'ятниці, медичне страхування від усихання й законне право на караоке після третьої ночі!”. Хлопці налаштовані серйозно, забастовка безстрокова!

Мумії на підтвердження слів кота грізно хруснули суглобами й дружно кивнули висохлими головами.

Дружини некроманта, які влаштували цей заколот з викраденням Єви, повільно осіли на пустельний пісок. Охоплені панікою, вони остаточно зрозуміли: якщо вони прямо зараз не завантажать цю відьму, її кота й каструлю назад у некролімузин і не повернуть у палацовий пентхаус до Таріка, уся магічна історія Сходу зазнає таких незворотних змін, які жоден шейх потім не розгребе.